На основі рішення нестаціонарного рівняння турбулентної дифузії з заданими величинами складових швидкості вітру u, v, w і коефіцієнта турбулентної дифузії kx,, ky і kz, отримана нова формула для розрахунку полів концентрацій забруднень повітря, які створюються точковими або іншими промисловими джерелами. Формула враховує взаємодію процесів розсіяння домішок у напрямі осей системи координат. Розрахункові формули дозволяють отримувати поля концентрацій над поверхнями будь-якої складності, за будь-яких метеорологічних умов і швидкостей вітру, у тому числі і при штилі без використання масштабів дифузії, які необхідні в гауссових моделях дифузії.
Наведені результати числового математичного моделювання розповсюдження забруднюючих речовин на акваторії придунайських озер Ялпуг-Кугурлуй. У якості джерел забруднення розглядаються дунайські води, що поступають у водоймище через сполучні канали, та стік р. Ялпуг.
В межах узагальненої моделі глобального циклу вуглецю, яка відбудовує сезону динаміку циклу вуглецю в океані з урахуванням зональної структури океану, залежності переносу СО2 скрізь границю атмосфера-океан від температури води, повітря, швидкості вітру, внеску діяльності біоти, виконано довготерміновий прогноз адаптації системи «океан-атмосфера на антропогенну дію.
Пропонується математично простий, але фізично обґрунтований алгоритм векторизації рельєфу
місцевості і повітряного потоку. Алгоритм реалізується як в двовимірному так ї тримірному полі рельєфу
і вітру і не вимагає великих витрат машинного часу. Приведені результати оцінки впливу рельєфу на рівень
забруднення атмосферного повітря промисловими джерелами.
У статті виконано критичний аналіз комплексної оцінки якості вод за різними методиками (на прикладі р. Південний Буг – м. Первомайськ). Доведено, що спрямованість існуючих методик на різних споживачів і їх недоліки не дозволяють адекватно характеризувати якість вод як середовища мешкання живих організмів, у результаті чого за даними одного пункту спостережень води можна класифікувати від «чистих» до «катастрофічно забруднених». Перелічені недоліки існуючих методик і запропонована нова методика.
Зміни режиму опадів в Україні для періоду 2011-2025 років аналізуються для деяких сценаріїв СДСВ за даними моделювання. Виконується аналіз аномалій розподілу опадів протягом окремих сезонів та року в цілому. Показується, що найбільших змін режим опадів зазнає для «помірного» сценарію А1В, а для «м’якого» сценарію В1 розподіл змін опадів в Україні буде найнезначнішим.
У роботі розглянуті нові підходи до опису глобальних механізмів в атмосферних моделях та розрахунку балансу кутового моменту Землі.
Розглядається динаміка режиму зволоження території Одеської області влітку та взимку протягом ХХ століття. З’ясовується, що розподіл місячної кількості опадів має значну неоднорідність як у просторі, так і за часом, зумовлену різними умовами опадоутворення у першій та у другій половинах минулого століття.
В статті розглядається можливість розпізнавання хмар і пов’язаних з ними небезпечних явищ погоди за поляризаційними сигналами їх луно-сигналів.
Охарактеризоване формування смерчів над Україною, оцінена повторюваність явища. Проаналізовані два епізоди зародження і розвитку смерчів біля Севастополя, виділені основні синоптичні та гідродинамічні фактори, що найімовірніше сприяли утворенню смерчів у вказаних випадках.
Показана неоднорідність температурного режиму прибережних станцій Західної та Східної Антарктиди та стале зростання температури тропосфери над Антарктичним півостровом. Виявлені характерні періоди коливань приземної температури повітря.
За допомогою розрахунку кореляційного зв’язку між індексами блокування для Азорського та Сибірського максимумів та супроводжуючих їх аномаліями кількості опадів виявлені певні закономірності в їх просторово-часовому розподілі.
Розглядається вплив зміни вмісту СО2 в атмосфері на інтенсивність фотосинтезу зеленого листка в умовах різної щільності потоку фотосинтетично активної радіації (ФАР).
За допомогою математичної моделі виконана оцінка агрокліматичних ресурсів продуктивності території України стосовно вирощування капусти білоголової. Наводиться аналіз водно-теплового режиму посівів капусти та приросту метеорологічно можливої врожайності її. Також розрахована кількісна оцінка мінливості ММВ капусти в різних агрокліматичних зонах України.
Розглядаються підходи до оптимізації структури посівних площ сільськогосподарських культур в
Україні. Описується симплекс-метод як метод лінійного програмування при рішенні даної задачі.
Приводиться алгоритм оптимізації посівних площ під основними сільськогосподарськими культурами в
Україні. Представлені результати оптимізації посівних площ із застосуванням симплекс-метода на
підставі врахування агрокліматичних умов формування їх врожайності.
1. Борисова О.А. Оптимизация структуры посевных площадей с учетом агроклиматических ресурсов
территории как задача стохастического программирования.//Труды ВНИИСХИМ. – Л.: Гидрометеоиздат,
1989, вып.24. – С. 30-38.
2. Жуков В.А. О некоторых проблемах агроклиматического обеспечения агропромышленного комплекса.
//Труды ВНИИСХМ. – Л.: Гидрометеоиздат, 1989, вып.24. – С.6-17.
3. Жуков В.А. Моделирование, оценка и рациональное использование агроклиматических ресурсов
России. // Авторефер. дисс. д.геогр.н., шифр 11.00.09. – М., 1998. – 54 с.
4. Витченко А. Н., Полевой А. Н. Методика агроэкологической оценки сельскохозяйственной
продуктивности ландшафтов Белоруссии. //Вестник Белорусского университета, сер. 2: химия, биология,
география, 1986, № 2. – С. 56– 59.
5. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року. – Київ. 2008. – 40с.
6. Концепція державної цільової програми „Зерно України 2009 – 2015”. – Київ. – 2008.
7. Калініченко А.В. Оптимальне використання земельних ресурсів – надійний засіб досягнення
збалансованості агроекосистем. //Агроекологічний журнал. – 2005. -№1. – С.15-22.
8. Ляшенко И.Н., Карагодова Е.А., Черникова Н.В., Груша М.М. Линейное и нелинейное
программирование. – Киев: Вища школа, 1975. – 371 с.
9. Полевой А.Н. Базовая модель оценки агроклиматических ресурсов формирования продуктивности
сельскохозяйственных культур. – Метеорологія, кліматологія і гідрологія. Міжвідомчий науковий
збірник України – Одеса: Екологія. – 2008. – № 48. –С. 196-205.
10. Ляшенко Г.В. Комплексное разномасштабное районирование Украины. – Метеорологія, кліматологія
і гідрологія. Міжвідомчий науковий збірник України – Одеса: Екологія. – 2008. – №50 часть 2. – С. 336 –
341.
11. Ляшенко Г.В. Агроклиматическое районирование Украины. – Украинский гидрометеорологический
журнал. – Одесса. – №3. – С.98 – 108.
Була запропонована теорія біологічного часового поля, здатна об’єднати або «працювати» на різних рівнях ієрархії організації процесів фотосинтезу, фотодихання і дихання підтримки. Виходячи з теорії, природним чином здійснюється підрозділ продукційного процесу рослин на фотосинтез, фотодихання і дихання підтримки. Стає ясна роль фотодихання – це процес, що забезпечує нерозривний зв’язок рухів біологічного часового поля. Чинник біологічного часового поля є об’єднуючою ланкою на різних рівнях ієрархії біологічних процесів рослини.
Пропонується моделювання процесів поглинання вологи насінням, гідролізу запасних речовин, росту зародкових коренів та листків, стану рослин озимої пшениці на фазу сходів.
В роботі були приведені результати чисельних експериментів і дана кількісна оцінка впливу температури та вологозабезпеченності на чисту продуктивність фотосинтезу і інтенсивність фотосинтезу культури цукрового буряка
Дана оцінка узагальнених характеристик грунтово-кліматичних умов вирощування проса і його продуктивності.
У статті розглядаються структурні недоліки нормативної бази СНіП 2.01.14-83 по розрахунках характеристик максимального стоку дощових паводків.
На підставі нового методу опису характеристик гідрологічних систем, який базується на багатофакторному системному підході і мультифрактальному формалізмі, проведено чисельне дослідження флуктуаційних часових трендів змінення середньомісячних витрат води (на прикладі р. Дунай) й визначені значення відповідних фрактальних розмірностей.
Проводиться аналіз багаторічної мінливості кліматичних факторів у межах Подолії. Відзначається статистично значиме підвищення температури в регіоні при відсутності змін у тенденції опадів. У стоці річок триває фаза підвищення водності, що почалася у 1998 р. Сезонний перерозподіл стоку річок з розглянутої території став менш вираженим, а на деяких річках почався зворотний процес (підвищення частки стоку у весняний сезон).
Наведена оцінка змін річного стоку на основі імітаційної стохастичної моделі побутового стоку та виконана апробація моделі на даних водогосподарських балансів за 1991–2003 рр.
Пропонується методика проектування гідрографів дощових паводків на уедах Алжиру, заснована на моделі Д.Л.Соколовського.
На підставі застосування багатомірного сумісного та R-модифікації факторного аналізу проведене уточнення параметрів рядів весняного водопілля. Розрахунки виконані на прикладі 70 гідрологічних об’єктів, розташованих в лівобережній частині Дніпра. Наданий аналіз ефективності застосування апарату сумісного аналізу при уточнені статистичних оцінок характеристик весняного водопілля.
Фрактальні властивості річкових мереж рр. Дністер та Південний Буг визначені на основі застосування ієрархічної Хортона і Стахлера та статистичної моделей. Фрактальні розмірності річкових систем річок Дністер дорівнюють D=1,61 та D=1,58, відповідно; лакунарна розмірність DG приймається 1,99, а розмірність Хортона H0 становить 0,573 та 0,531, відповідно.
У статті розглядається часткове рішення рівняння Сен-Веннана, з урахуванням інерційних його складових. Аналітичний результат використовується для проведення чисельних експериментів, які причетні до процесу виходу річкового струменя на неприливне узмор’я. Обговорюються якісні і кількісні характеристики початкової і перехідної ділянок струменя, шлейфу річкового струменя на узмор’ї.
Було розраховано та проаналізовано статистичні характеристики тривалих (більше 1 доби) знижень температури поверхні моря, викликаних апвелінгом у теплий період року в районі Одеси. Було використано дані станції Одеса-порт за 90-річниій період. Показано, що типова періодичність повторюваності апвелінгів сильно змінюється протягом розглянутого періоду. Якщо в перші 60 років переважала більш низькочастотна (десятилітня) періодичність, то в останні 30 років, навпаки, більш високочастотна (міжрічна). Це обумовлено в основному нестаціонарністю вітру. Ключові слова: апвелінг, тривалі зниження температури поверхні моря.
На основі алгоритмів фільтрації Р. Калмана розроблено метод засвоєння архівної інформації в математичних гідродинамічних моделях моря з попередньою обробкою даних за допомогою алгоритму автоматичної кластеризації.
Аналізується динаміка концентрації морського льоду Арктики, розраховані статистичні характеристики подовженого ряду. Визначені значимі періоди коливання сумарних значень льодовитості поля Σполя. Проведена типізація по п’яти рівних градаціях, які відповідають 20% мінливості величин сумарної льодовитості поля.