В роботі розглянуті просторові розподіли похибки, середньоквадратичного відхилення та дисперсії моделювання стану загального вмісту озону (ЗВО) понад Європою як нестаціонарного та багатомодового процесу у період з 1979 р. по 2006 р. Також досліджено питання щодо вибору оптимального розміру квадрата осереднення початкових супутникових даних по ЗВО.
На основі результатів експериментальних досліджень показано, що зміни фізичних параметрів атмосфери в результаті впливу на хмари різними реагентами не перевищують тих коливань, яких зазнають ці параметри в природних, не модифікованих впливами умовах. Проведено оцінку змін концентрацій реагентів в атмосфері і водоймах. Кількість додатково введених під час впливів у ці середовища реагентів на порядки менша від гранично допустимих для різних екосистем концентрацій (ГДК). Масштаби впливів і кількісні значення дозувань реагентів, що реалізуються в наш час, виключають можливість порушення екологічної рівноваги в природі і не можуть викликати негативних наслідків для різних екосистем.
У статті здійснена оцінка та проведено групування адміністративних районів Чернігівської області за ступенем аграрного навантаження та екологічної стійкості ґрунтів проти деградації. На основі співставлення даних показників виконано групування адміністративних районів щодо першочерговості проведення заходів для оптимізації сільськогосподарського виробництва.
Досліджується розподіл середніх швидкостей вітру в рослинності (РП), яка розглядається як шар “проникної шорсткості”. Запропонована нова формула, яка дозволяє визначити шорсткість рослинності з урахуванням її щільності. Знайдені нові формули для профілю вітру в рослинності, які враховують наявність шорсткості рослинного покриву та ґрунту. Втрати енергії потоку в РП оцінюються за допомогою функції, залежної від щільності елементів РП.
Виявлені основні особливості статистичної структури полів загального вмісту озону (ЗВО) в західному секторі південної півкулі. Отримані головні компоненти цих полів. Показані особливості часової мінливості компонент ЗВО в атмосфері в другій половині ХХ сторіччя. Визначені статистично значущі приховані періодичності і трендові складові в часових рядах головних компонент.
На основі статистичного аналізу матеріалів спостережень на 38 станціях за період 1951-2000 рр. встановлені особливості просторово-часової мінливості кліматичних полів атмосферного тиску на території лівобережної України у другій половині ХХ століття.
Наведені результати комп’ютерних експериментів на основі нової мікросистемної технології “GeoMath” по моделюванню глобальних механізмів в атмосферних низькочастотних процесах, оцінці балансу кутового моменту Землі та ефектів телеконекції, а також параметрів УКВ радіохвильоводів.
В статті розглядається принцип побудови поляризаційної антени з випромінювачем, який складається з 4-секторних рупорів, розкриття яких розташовані в площині екватора металевої сфери, яка є основним розв’язувальним пристроєм.
В статті розглянуто метод розрахунку сумарної сонячної радіації, що дозволяє отримувати значення всіх радіаційних потоків за даними стандартних метеорологічних спостережень. Побудовано карти просторово-часового розподілу місячних сум сумарної радіації для Одеської, Херсонської і Миколаївської області і знайдено середньомісячні значення оптимальних кутів нахилу приймальних поверхонь, на які надходить найбільша кількість сонячної радіації. Інформація є необхідною при впровадженні і експлуатації різноманітних геліоенергетичних приладів.
Представлений взаємний спектральний аналіз приземної температури повітря станцій
Антарктиди з глобальними кліматичними індексами (Південне коливання та Ель-Ніньо – Південне
коливання). Взаємний спектральний аналіз дав можливість визначити залежність приземної
температури повітря від Південного коливання та Ель-Ніньо – Південне коливання.
Розраховані й проаналізовані статистичні характеристики кількості випадків сильного дощу на території Західної України за період 1992-2006 рр., досліджена сезонна й міжрічна мінливість кількості випадків сильного дощу для визначення причин виникнення сильних дощів на території Західної України.
Стаття є огляд головних результатів робіт вітчизняних вчених по вивченню впливу сонячної активності на кліматичні процеси
На основі результатів чисельного моделювання високого розділення досліджуються потоки тепла та вологи в конвективному осередку, що розвивається за холодним фронтом. Використання методу масок дозволило отримувати кількісні оцінки перенесення у вертикальному напрямку вологи, явного та прихованого тепла безпосередньо в межах конвективної циркуляції. Визначені шари інтенсифікації та ослаблення висхідних потоків. Встановлено існування в моделі зворотної циркуляції з низхідним потоком та оцінено кількість тепла, що переноситься з нижньої тропосфери до середньої.
Виконана адаптація розрахункової формули доступної потенційної енергії (ДПЕ) для застосування до даних регіонального моделювання атмосфери з високим просторовим розділенням. Для декількох випадків загострених холодних атмосферних фронтів отримано розподіл загальної по області та локальної мезомасштабної ДПЕ.
Запропоновано комплексну модель формування кількості врожаю і якості плодів деяких овочевих культур, яка враховує особливості формування вегетативних і репродуктивних органів рослин, хвилі росту плодів та накопичення цукру в них.
Розглядаються питання росту та розвитку органів рослини і всього організму в цілому. Був запропонований новий теоретичний підхід розрахунку ростових функцій періоду вегетативного росту органів рослини, заснований на коливальних процесах сухої біомаси органів в перебігу онтогенезу рослини. В основі складання коливань лежить лінійне перетворення часової осі і принцип суперпозиції. Отримані і перевірені ростові функції періоду вегетативного росту органів соняшнику. Були запропоновані часові параметри теоретичного методу розрахунку ростових функцій соняшнику.
В роботі розглядається вплив різних строків сівби на зростання, розвиток і формування врожайності цукрового буряку. Дається порівняльна кількісна оцінка по фотосинтетичній діяльності рослин в посівах і тривалості основних міжфазних періодів у цукрового буряка.
Розглядається математична модель моніторингу умов зволоження сільськогосподарських угідь. За допомогою моделі дається кількісна оцінка впливу умов зволоження ґрунту на продуктивність озимої пшениці та кукурудзи на зерно в Одеській області.
Показана динаміка наростання площі листків проса за міжфазними періодами розвитку рослин. Визначено чисту продуктивність фотосинтезу рослин проса за міжфазними періодами розвитку. Встановлено залежність фотосинтетичної продуктивності рослин проса від розмірів листкової поверхні.
На основі кластерного аналізу хронологічних рядів річного стоку виконано районування території Верхнього Дністра (до м. Могильов Подільський) за характером його коливань. Виділено п’ять гідрологічних районів, які можливо розглядати як деталізацію запропонованих раніше гідрологічних і ландшафтно-гідрологічних районів.
Для басейну р.Сіверський Донець запропонована методика довгострокового прогнозу характеристик весняного водопілля на основі типізації весен за їх водністю та з використанням дискримінантної функції, яка враховує комплекс основних факторів, що впливають на умови формування стоку. Прогноз представляється в оперативному режимі у вигляді карто-схем очікуваних модульних коефіцієнтів характеристик водопілля та їх ймовірнісних оцінок при завчасності 20-40 діб.
У роботі виконано аналіз часових і просторових коливань річного стоку річок України і основних показників кліматичних змін – річних сум опадів і середньорічних температур повітря. Зроблена порівняльна оцінка часових змін головних кліматичних факторів та річного стоку.
Результати роботи спрямовані на вивчення пружності природної болотяної рослинності. Приведені результати польових експериментів для очерету звичайного. Запропонована залежність для визначення стріли прогинання від точки додатку сили, величини навантаження, діаметру і стану рослин.
Пропонуються рекомендації щодо стратегії розвитку і масштабів водогосподарських перетворень в умовах глобального потепління (за сценаріями ВМО).
За результатами контактних експедиційних і супутникових спостережень розглянуті процеси і виділені основні чинники динамічної взаємодії вод шельфу і відкритого моря в тиловій частині синоптичного вихору північно-західної частини материкового схилу Чорного моря
Квадрантний аналіз деформації розглядається як невід’ємна частина статистичного методу, викладеного у попередніх статтях автора. Показана ефективність цього методу при аналізі окремих сторін механізму деформації морського дна: статистичної однорідності, синхронності процесів акумуляції і розмиву морського дна в різних масштабах часу і частинах експериментальної ділянки. Дана оцінка можливості математичного моделювання процесу деформації.
За даними ре-аналізу NCEP/NCAR за 1950-2008 рр. і масивів глобальних аномалій температури поверхні океану i приземного атмосферного тиску за 1856-2008 рр. (масиви Каплана) досліджені особливості гідрометеорологічних полів Тихоокеанського регіону у зв’язку з подіями Ель-Нiньо різних типів.
До полів загальної згуртованості морського льоду Арктики застосований метод компонентного аналізу, показано, що величини перших двох власних значень вичерпують більше 80% сумарної дисперсії поля. Поле першої головної компоненти виявив вплив вод, яки впадають в Арктичний басейн на динаміку морського льоду. Поле другої головної компоненти, відображає вплив більш теплих повітряних мас, що приходять в даний район з низьких широт. Виявлений вплив течії Гольфстрім на весь Північний Льодовитий океан.