- redactor@odeku.edu.ua
- +38 0482 326 758
Рік: 2018 / Число: 21 (останнє число)
Зміст
- Кривобок О.А., Кривошеїн О.О., Коман М.М., Крупа Є.О. Український сегмент системи грозопеленгації ENTLN
- Юссеф Ель Хадрі, Хохлов В.М. Результати розрахунків регіональних кліматичних моделей кількості загальної хмарності в Марокко на період 2020-2050 рр.
- Маргарян В.Г., Мхітарян М.С. Оцінка і аналіз вразливості теплозабезпечення в основному виноробному районі Вірменії (Араратська долина і передгірна зона) в контексті очікуваної зміни клімату
- Данілова Н.В. Оцінка впливу змін клімату на продуктивність проса в центральному районі України
- Лобода Н.С., Яров Я.С. Оцінка впливу зрошування за рахунок річки–донора (Дністра) на характеристики річного стоку річки Барабой
- Лобода Н.С., Отченаш Н.Д., Гриб О.М. Опис штучних водойм на водозборі річки Великий Куяльник та регламентування їх роботи у сучасності та майбутньому
- Яров Я.С., Лобода Н.С. Вплив тривалого донорського зрошування на якість підземних вод у Південно-степовій зоні України (на прикладі р. Барабой, Одеська область)
- Тучковенко Ю.С., Тучковенко О.А. Модель евтрофікації морських та лиманних екосистем північно-західного Причорномор’я
- Берлінський М.А. Гідрологічні фактори формування кисневого режиму внутрішніх морів
- Сафранов Т.А., Черкез Є.А., Шаталін С.М. Оцінка сприятливості території Одеської області для розміщення полігонів твердих побутових відходів
- Михайленко В.І., Шаніна Т.П., Сафранов Т.А. Основні джерела ненавмисного утворення стійких органічних забруднюючих речовин (на прикладі міста Одеса)
Статті
В статті розглядається український сегмент системи грозопеленгаії компанії Earth Networks, який був створений в 2016 році. Він складається з 12 датчиків, розташованих у різних частях України, які дозволяють ідентифікувати як розряди земля-хмара (ЗХР), так і розряди між хмарами (МР). Заявлена кількість датчиків покриває всю територію України і дозволяє визначати ЗХР з імовірністю 95 %, а просторова точність виявлення блискавок становить близько 200 метрів. З огляду на необхідність збереження обладнання, була досягнута домовленість з Українським гідрометеорологічним центром про встановлення датчиків грозопеленгаціі на території метеорологічних станцій. Істотною перевагою даної системи грозопеленгації є те, що вона дозволяє реєструвати електромагнітні сигнали блискавок в діапазоні від 1 Гц до 12 МГц. Саме завдяки цьому, більш точно визначається просторове положення ЗХР і МР шляхом аналізу спектра електромагнітного сигналу у вказаному діапазоні. Для локалізації грозового розряду в мережі ENTLN використовується метод локації блискавок на основі принципу «часу приходу сигналу» (time of arrival – TOA). Первинні дані, отримані від датчиків грозопеленгаціі проходять через внутрішню систему централізованої обробки і надалі можуть використовуватися споживачем як безпосередньо, так і бути вихідними для серії продуктів, які є результатом обробки з використанням математичних, статистичних та геоінформаційних систем. Для обробки даних в УкрГМІ розроблено модульну систему, яка дозволяє уніфікувати засоби первинної та вторинної обробки вихідних даних та забезпечити всі необхідні канали для передачі сформованих даних за допомогою широкого кола протоколів. Для візуалізації даних блискавки використовуються підсистема GeoServer та інструмент відображення OpenStreetMap.
В статті описуются загальні принципи функціонування українського сегменту у складі мережі грозопелегації та розглядаються приклади її роботи в період з 10 червня до 30 вересня 2016 року. Таким чином, отримана інформація може бути новим, якісним джерелом даних для кліматологічних досліджень. У той же час, отримання даних в режимі реального часу дозволяє створювати серії продуктів для широкого кола споживачів, зацікавлених в короткостроковому прогнозуванні.
- Earth networks company. URL: https://www.earthnetworks.com/ (accessed: 10.10.2017)
- Charlie Liu, Chris Sloop, Stan Heckman. (2014). Application of lightning in predicting high impact weather. Preprints, WMO Technical conference on meteorological and environmental instruments and methods of observation, July 7-9, Saint Petersburg, Russian Federation.
- Cummins, K.L., Pyle, R.B., Fournier, G. (1999). An integrated North American lightning detection network. Preprints, 11th International Conference on Atmospheric Electricity, June 7-11, Guntersville, Alabama, pp. 218-221.
- Orville, R.E., Huffines, G.R., Burrows, W.R., Holle, R.L., Cummins, K.L. (2002). The North American lightning detection network (NALDN) – First results: 1998-2000. Monthly Weather Review, August, 130(8).
- TOA system. URL: http://www.uspln.com/product.html (accessed: 10.10.2017).
- Wolfgang Schulz, Gerhard Diendorfer, Stéphane Pedeboy, Dieter Roel Poelman. (2016). The European lightning location system EUCLID – Part 1: Performance analysis and validation. Nat. Hazards Earth Syst. Sci., 16, 595–605.
- Japan Lightning Detection Network (JLDN). URL: http://www.franklinjapan.jp/ contents/observation/jldn/ (accessed: 15.10.2017)
- Naccarato, K.P., Pinto, Jr.O. (2008). The third generation relative detection efficiency model for the brazilian lightning detection network (brasildat). 20th International Light-ning Detection Conference, 21-22 April. Tucson, Arizona USA.
- Naccarato, K.P., Pinto, Jr.O., Pinto, I. (2006). Different types of detection efficiency models to correct cloud-to-ground data obtained by Lightning Detection Networks. Proceedings of the International Conference on Grounding and Earthing & 2nd International Conference on Lightning Physics and Effects. SB-RAI, Maceió, CD-ROM, Nov.
- Abreu, D., Chandan, D., Holzworth, R.H., Strong, K. (2010). A performance assessment of the World Wide Lightning Location Network (WWLLN) via comparison with the Canadian Lightning Detection Network (CLDN). Atmos. Meas. Tech., 3, 1143-1153.
11. Evert, R., Schulze, G. (2005). Impact of a new lightning detection and location system in South Africa, Power Engineering Society Inaugural Conference and Exposition in Africa, 2005 IEEE. URL: https://ieeexplore.ieee.org/xpl/mostRecentIssue.jsp?punumber=10730 (accessed: 15.10.2017) - Australian largest lightning detection network. URL: http://www.gpats.com.au/ (accessed: 15.10.2017).
- Jiahong Chen, Yubin Wu, Zhibin Zhao. (2010). The New lightning detection system in China : Its method and performance. Conference: Electromagnetic Compatibility (APEMC), Asia-Pacific Symposium.
- Никитин Д. Системы грозопеленгации на страже электросетевого хозяйства. Профессиональный журнал. 2010. №06(7, 8). C. 17-20.
- Vaisala Lightning detection network. URL: http://www.vaisala.com/en/products/thunderstormandlightningdetectionsystems/Pages/GLD360.aspx (accessed: 17.10.2017)
- Demetriades, N.W.S., Pohjola, H., Murphy, M.J., Crame, J.A. (2010). Validation of vaisala’s global lightning dataset (GLD360). Preprints, WMO Technical conference on meteorological and environmental instruments and methods of observation, 30 August – 1 September, Helsinki, Finland.
- Rodger, C.J., Brundell, J.B., Dowden, R.L. (2005). Location accuracy of VLF World Wide Lightning Location (WWLL) network: Post-algorithm upgrade. Ann. Geophys., 23, 277– 290.
- Rodger, C.J., Werner, S.W., Brundell, J.B., Thomson, N.R., Lay, E.H., Holzworth, R.H., Dowden, R.L. (2006). Detection efficiency of the VLF World-Wide Lightning Location Network (WWLLN): Initial case study. Ann. Geophys., 24, 3197– 3214.
- Jacobson, A.R., Holzworth, R., Harlin, J., Dowden, R., Lay, E. (2006). Performance assessment of the World Wide Lightning Location Network (WWLLN), using the Los Alamos Sferic Array (LASA) as Ground Truth. J. Atmo. Oceanic Tech., 23, 1082–1092.
- Lay, E.H., Jacobson, A.R., Holzworth, R.H., Rodger, C.J., Dowden, R.L. (2007). Local time variation in land/ocean lightning flash density as measured by the World Wide Lightning Location Network. J. Geophys. Res., 112, D13111, doi:10.1029/2006JD007944.
- Betz, H.D., Schmidt, K., Oettinger, W.P. (2008). LINET—An international VLF/LF lightning detection network in Europe. Lightning: Principles, Instruments and Applications. Dordrecht, NL: Springer Verlag, pp. 115-140.
- Betz, H.D., Schmidt, K., Laroche, P., Blanchet, P., Oet-tinger, W.P., Defer, E., Dziewit, Z., Konarski, J. (2008). LINET—An international lightning detection network in Europe. Atmos. Res. doi:10.1016/j.atmosres.2008.06.01
- Sidik, M.A.B., Shahroom, H.B., Salam, Z., Buntat, Z., Nawawi, Z., Ahmad, H., Jambak, M.I., Arief, Y.Z. (2015). Lightning monitoring system for sustainable energy supply: A review. Renewable and Sustainable Energy Reviews, Au-gust 2015, doi: 10.1016/j.rser.2015.04.045
- Kryvobok, O., Kulbida, M., Savchenko, L. (2011). Monitor-ing of Severe Weather in Ukraine With the Use of Satellite Data. Use of satellite and in-situ Data to Improve Sustain-ability/ Part of the series NATO Science and Security/ Series C/Environmental Security. Netherlands: Springer, pp. 41-48
- Клімат України / за ред. Ліпінського В. М. Київ: Вид-во Раєвського, 2003. 343 с.
- Malan, D.J. (1963). Physics of Lightning. London : The English Universities Press, Ltd.
- Pierce, E.T. (1977). Atmospherics and radio noise, in Lightning. In: R.H. Golde (Ed.). Lightning : Physics of Lightning, 01, 351-384.
- Murphy, M.J., Cummins, K.L. 2-D and 3-D cloud discharge detection, 1998. (1998). Intl. Lightning Detection Conf., Tucson, AZ, Global Atmospherics, Inc.
- Smith, D.A., Shao, X.M., Holden, D.N., Rhodes, C.T., Brook, M., Krehbiel, P.R. et al. (1999). A distinct class of isolated intracloud lightning discharges and their associated radio emissions. J. Geophys. Res.,104, 4189-4212.
- Lewis, E.A., Harvey, R.B., Rasmussen, J.E. (1960). Hyperbolic direction finding with sferics of transatlantic origin. J. Geophys. Res., 65, 1879–1905.
- Fagan, D., Meier, R. (2011). Intelligent time of arrival estimation. IEEE forum on integrated and sustainable
- Stan Heckman. (2014). ENTLN Status Update. XV International Conference on Atmospheric Electricity, 15-20 June, Norman, Oklahoma, U.S.A.
- Google maps APIs. URL: https://developers.google.com/ maps/ (accessed: 01.11.2017)
- Yandex maps APIs. URL: https://tech.yandex.com/maps/ (accessed: 01.11.2017)
- Bing maps. URL: https://www.bingmapsportal.com/ (ac-cessed: 01.11.2017)
- Developer network YAHOO. URL: https://developer.yahoo.com/maps/ (accessed at 01.11.2017)
- OpenStreetMap/ Wikipedia. URL: http://wiki.openstreetmap.org/wiki/API (accessed: 01.11.2017)
- Мазин И. П., Хргиан А. Х. Облака и облачная атмосфера. Справочник. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1989. 646 с.
- Логвинов К. Т., Бабиченко В. Н., Кулаковская М. Ю. Опасные явления погоды в Украине. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1972. 236 с.
У статті наводяться результати розрахунків кількості загальної хмарності отримані за допомогою 11 регіональних кліматичних моделей проекту CORDEX на період 2020-2050 рр. у Марокко. Метою роботи є визначення можливих кількісних показників загальної хмарності та визначення ділянок території на яких хмарність буде надавати найменший вплив на кількість прямої сонячної радіації, що надходить до підстильної поверхні. В результаті проведеного аналізу визначений майбутній просторовий розподіл хмарності та характер її річного ходу в Марокко. Зроблений висновок, що в майбутньому велика частина території Марокко буде характеризуватися низькою кількістю загальної хмарності, що в свою чергу буде незначно впливатиме на кількість прямої сонячної радіації, що надходить до підстильної поверхні у цих районах.
- Roadmap for a renewable energy future. URL: www.irena.org/DocumentDownloads/Publications/IRENA_REmap_2016_edition_summary.pdf (accessed: 10.01.2017)
- Рекомендации по определению климатических характеристик гелиоэнергетических ресурсов на территории СССР / Гл. геофиз. обсерватория им. А.И. Воейкова, Гос. н.-и. энерг. ин-т им. Г. М. Кржижановского. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1987. 30 с.
- Климатические данные для возобновляемой энергетики России (база климатических данных): учебн. пособ. / О. С. Попель и др. Москва: Из-во МФТИ, 2010. 56 с.
- Севастьянова Л. М., Никольченко Ю. Н. Потенциальные ветро- и гелиоэнергетические ресурсы в Алтайском крае. Вестник Томского государственного университета. 2012. № 365. С. 187-193.
- Шакиров В.А., Артемьев А.Ю. Методика учета влияния облачности на поток солнечной радиации по данным архивов метеостанций. Системы. Методы. Технологии. 2014. № 4(24). С. 79-83
- Алисов Б. П., Полтараус Б. В. Климатология. Москва: Изд-во МГУ, 1974. 300 с.
- Born, K., Christoph, M., Fink, A.H., Knippertz, P., Paeth, H., Speth, P. (2008). Moroccan climate in the present and future: combined view from observational data and regional climate scenarios. In: Zereini, F.H., Hötzl, A.A. (Eds). Climatic Changes and Water Resources in the Middle East and North Africa: Part of the series Environmental Science and Engineering, pp. 29-45.
- ISENES climate4impact portal. URL: https://climate4impact.eu/ (accessed: 23.09.2017)
- Павлова Т. В., Катцов В. М., Мелешко В. П., Школьник И. М., Говоркова В. А., Надежина Е. Д. Новое поколение климатических моделей. Труды ГГО. 2014. Вып. 575. С. 5-64.
- Marzol, M.V., Sánchez, J.L., Yanes, A. (2011). Meteorological patterns and fog water collection in Morocco and the Canary Islands. Erdkunde, 65(3), 291–303.
- Слиже М. О., Семергей-Чумаченко А. Б., Эль Хадри Юссеф. Современное распределение ветра в Марокко. Український гідрометеорологічний журнал. 2016. №17. С. 61-69.
У роботі вивчені і оцінені умови теплозабезпечення основного району промислового виноградарства Республіки Вірменія (Араратська рівнина і її передгірна зона) в контексті зміни клімату. В якості вихідного матеріалу в роботі використані щоденні дані фактичних спостережень метеостанцій на території, що вивчається, гідрометслужби МНС Вірменії, а також агрокліматичні довідники.
Теплозабезпечення сільськогосподарських культур характеризується сумою температур вище 5 і 10 °C. Сумою температур вище 10 °C (активних температур) обумовлена тривалість і теплозабезпечення вегетаційного періоду рослин, що має певний вплив на вибір сортів, накопичення цукру в плодах і на спеціалізацію. Згідно з фактичними спостереженнями, річна сума температур вище 10 °C в середньому становить 3176-4220 °C.
В результаті досліджень з’ясувалося, що в основному районі промислового виноградарства республіки спостерігається зростання теплозабезпечення. А продовження зростання призведе до зміни якості, форми, смаку винограду, поширенню хвороб, розширенню географії, під впливом зміни клімату до 2100 року очікується зсув відповідної зони для обробітку будь-якої культури, в тому числі винограду, вгору від 100-200 до 400 м. На досліджуваній території в умовах очікуваного зростання температури зростає також і тривалість вегетаційного періоду. Тобто, в результаті цього вегетація починається раніше, що, з одного боку, створює сприятливі термічні умови для обробітку винограду, а з іншого боку, збільшує ступінь уразливості винограду до несприятливих і небезпечних метеорологічних явищ. Крім того, комбінування зростання температури і випаровування і зменшення опадів призведе до скорочення продуктивності винограду, до додаткової потреби в зрошувальній воді, вторинного засолення ґрунтів, і, як наслідок, до зростання витрат. Таким чином, необхідно провести серйозні наукові дослідження, розробити нову стратегію, знайти нові зони виноградників і культивувати найбільш продуктивні нові сорти для зазначених умов.
- Baghdasaryan, A.B. (1958). The climate of Armenian SSR. Yrevan: Publ. House of the Armenian SSR Academy of Sciences.
- Ayvazyan, P.K., Ayvazian, G., Barseghyan, Mr. (2015). The main grape varieties spreaded in Armenia. Viticulture and wine production specialization and distribution of varieties. Manual. Yerevan: ALIS.
- Fulga, I.G. (1989). Fundamentals of viticulture and fruit growing. 2nd ed., revised and completed. Moscow: Agropromizdat.
- Mkrtchyan, R.S., Melkonian, D.H., Badalyan, V.H. (2011). Agroclimatic resources of Armenia. MES of Armenia & Hydrometeorological and Monitoring Service of Armenia “Armstatehydromet”. Yerevan: Lusabats.
- Margaryan, V.G. (2016). The dynamics change of average annual values of air temperature in instrumental period (on the pattern of mountainous territory of the Republic of Armenia). The Conference Global Climate Observation: the Road to the Future, 2-4 March, Amsterdam, pp. 37-38. Available at: Abstracts_GCOS_Science_Conference_2-4March2016.pdf (accessed: 20.06.2016).
- Margaryan, V.G. (2017). The problems of change climate conditions for the period of over the last century over mountainous territory of Armenian Republic. Abstract book: Zaragoza 5th Open Science Meeting. Global challenges for our Common Future a Paleoscience Perspective, 9-13 May, Zaragoza, Spain, p. 310.
- Ministry of Nature Protection of the Republic of Armenia (2015). Armenia’s Third National Communication on Climate Change. Yerevan: Lusabats.
- Margaryan, V.G., Guloyan, G.V. (2017). The vulnerability and risk assessment of agricultural crops in the conditions of expected climate change in the Republic of Armenia. Book of Abstracts: MACSUR Science Conference, 22–24 May, Berlin, p. 103.
- Margaryan, V.G., Mkhitaryan, M.S. (2017). Assessment of viticulture and winemaking vulnerability in the expected conditions of climate change in Ararat valley and foothills. Book of Abstracts: MACSUR Science Conference, 22–24 May, Berlin, p. 102.
- Margaryan, V.G., Mkhitaryan, M.S., Simonyan, L.M. (2017). Assessment and analysis of heat–providing vulnerability of main viticulture industrial region of Armenia in expected climate change. International conference landscape dimensions of sustainable development: science – planning – governance. Book of Abstracts. ICLDS-2017, 4-6 October, Tbilisi, Georgia, pp. 69-70.
Виконано дослідження впливу змін клімату на формування продуктивності проса шляхом порівняння даних за сценарієм RCP 4,5 та середніх багаторічних характеристик кліматичних та агрокліматичних показників. Оцінено вплив агрокліматичних умов на динаміку приростів різних рівнів агроекологічної урожайності. Дана оцінка впливу агрокліматичних умов на формування урожаю проса в умовах зміни клімату. Встановлено відмінності в оптимальних значеннях інтенсивності ФАР, температури повітря і характеристик зволоження для центрального району України.
- Агрокліматичний довідник по території України / за ред. Т. І. Адаменко, М. І. Кульбіди, А. Л. Прокопенко. Кам’янець-Подільський, 2011. 107 с.
- Адаменко Т. І. Агрокліматичне зонування території України з врахуванням зміни клімату. Київ: ВЕГО «МАМА-86», 2014. 4 с.
- Івані Жужанна. Підвищення стійкості до зміни клімату сільськогосподарського сектору Півдня України: звіт. Сентендре, Угорщина. Жовтень, 2015. С. 76.
- Степаненко С. М., Польовий А. М., Дем’янюк О. С., Дронова О. О. Зміни режиму опадів в Україні. Агроекологічний журнал. 2014. № 2. С. 10-16.
- Польовий А. М. Оцінка впливу змін клімату на зміни агрокліматичних ресурсів Луганського регіону, умови росту та продуктивність сільськогосподарських культур і природної рослинності. Рекомендації щодо адаптації до цих змін: звіт. Одеса, 2012. 7 с.
- Detlef, P. van Vuuren. (2014). Representative Concentration Pathways. Planbureau voor de Leefomgeving.
- Sultan, B., Roudier, P., Quirion, P., Alhassane, A., Muller, B., Dingkuhn, M. et al. (2013). Assessing climate change impacts on sorghum and millet yields in the Sudanian and Sahelian savannas of West Africa. Enviroment Research Leters, 8(1). DOI:10.1088/1748-9326/8/1/014040
- Uvirkaa Akumaga, Aondover Tarhule, Claudio Piani, Bouba Traore, Ado A. Yusuf. (2018). Utilizing Process-Based Modeling to Assess the Impact of Climate Change on Crop Yields and Adaptation Options in the Niger River Basin, West Africa. Agronomy, 8(2). DOI:10.3390/agronomy8020011
- Sandeep, V.M., Bapuji, B., Bharathi, G., Pramod, P., Chowdary, P.S., Patel, N.R., Vijaya Kumar, P. (2017). Projecting future changes in water requirement of grain sorghum in India. Journal of Agrometeorology, 19(3), 217-225.
- Gao1, Y., Fu, J.S., Drake, J.B., Lamarque, J.F., Liu, Y. (2013). The impact of emission and climate change on ozone in the United States under representative concentration pathways (RCPs). Atmos. Chem. Phys., 13, 607-621.
- Jacob, D., Van den Hurk, B.JJ.M., Andre, U., Elgered, G., Fortelius, C., Graham, L.P. et al. (2001). A comprehensive model intercomparison study investigating the water budget during the BALTEX-PIDCAP period. Meteor. Atm., 77, 61-73.
- Полевой А. Н. Теория и расчет продуктивности сельскохозяйственных культур. Ленинград: Гидрометеоиз-дат, 1983. 175 с.
- Тарко А. М. Антропогенные изменения глобальных биосферных процессов. Москва: ФИЗМАТЛИТ, 2005. 231 с.
- Польовий А. М. Моделювання гідрометеорологічного режиму та продуктивності агроекосистем. Київ : КНТ, 2007. 344 с.
У статті виконана оцінка характеристик річного стоку невивченої з гідрологічної точки зору річки Барабой (Одеська область) у природних та порушених водогосподарською діяльністю умовах на базі моделі «клімат-стік».
Основними чинниками антропогенного впливу на гідрологічний режим річки Барабой є велика кількість штучних водойм та інтенсивне зрошування сільськогосподарських масивів водами річки Дністер. Надані оцінки змін природного стоку річки Барабой в умовах наявності штучних водойм та зрошування за рахунок річки-донора (Дністра). Показано, що за природних умов формування стоку річка мала б пересихати у маловодні та дуже маловодні роки. Додаткове випаровування з поверхні штучних водойм сприяє зменшенню величин річного стоку. В результаті використання моделі «клімат-стік» установлено, що зворотні води, які надходять до русла річки із сільськогосподарських земель, зрошуваних за рахунок вод річки-донора (Дністра), здатні суттєво збільшити фактичний стік річки Барабой у гирловій області (на 10-30 % за багаторічний період в залежності від масштабів водогосподарських перетворень). Доведено, що приплив зворотних вод при різних реальних площах зрошування перекриває втрати стоку на додаткове випаровування з поверхні штучних водойм. Донорське зрошування забезпечує стабільні величини річкового стоку у маловодні та дуже маловодні роки. Недоліком донорського зрошування є виникнення ефекту підтоплення земель. Модель «клімат-стік» дозволяє виконувати оптимізацію водогосподарських перетворень, забезпечуючи найбільш ефективне використання сільськогосподарських земель в залежності від масштабів зрошування, їх розташування в межах водозбору, вибору основних сільськогосподарських культур, які потребують зрошування.
- Швебс Г. І., Ігошин М. І. Каталог річок і водойм України : навч.-довідков. посіб. Одеса: Астропринт, 2003. 390 с.
- Природа Одесской области. Ресурсы, их рациональное использование и охрана / под. ред. Г. И. Швебса. Киев: Вища школа, 1979. 144 с.
- Одеський регіон: передумови формування, структура та територіальна організація господарства: навч. посіб. / за ред. О. Г. Топчієва. Одеса: Астропрінт, 2012. 336 с.
- Loboda, N., Bozhok, Yu. (2015). Impact of Climate Change on Water Resources of North-Western Black Sea Region. International Journal of Research in Earth and Envioronmental Sciences, 02(9), 1-6.
- Лобода Н. С. Расчеты и обобщения характеристик годового стока рек Украины в условиях антропогенного влияния: моногр. Одесса: Экология, 2005. 208 с.
- Онуфриенко Л. Г., Волошин И. И. Определение годового стока рек Украины и Молдовы. Труды УкрНИИ Госкомгидромета. 1986. Вып. 217. С. 3-20.
- Справочник по водным ресурсам / под ред. Б. И. Стрельца. Киев: Урожай, 1987. 304 с.
- Шерешевский А. И., Вишневский П. Ф. Норма и изменчивость годового стока рек Украины. Гидробиологический журнал. 1997. Т. 3. С. 81-91.
- Пособие по определению расчетных гидрологических характеристик / под. ред. А.В. Рождественского, А.Г. Лобанова. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1984. 447 с.
- Паспорт реки Барабой / Госкомводхоз Украины. Одесса, 1992. 180 с.
- Коригування правил експлуатації водосховища комплексного призначення. Водогосподарський паспорт і правила експлуатації Барабойського водосховища в Біляївському районі Одеської області / РНЦВП «Фобіус». Одеса, 2010. 76 с.
- Правила эксплуатации Санжейского водохранилища. (Корректировка 2011) / Государственный комитет Украины по водному хозяйству; Государственный проектно-изыскательский институт «Укрюжгипроводхоз». Одесса, 2011. 66 с.
- Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України. Київ: Ніка-Центр, 2001. 392 с.
- Кулибабин А. Г. Экономический анализ современных проектов оптимизации водоподачи и водораспределения в орошении. Одесса: Консалтинг, 1997. 97 с.
- Гопченко Е. Д., Лобода Н. С. Водные ресурсы северо-западного Причерноморья (в естественных и нарушенных хозяйственной деятельностью условиях): моногр. Киев: КНТ, 2005. 188 с.
- Лобода Н. С., Гопченко Є. Д. Стохастичні моделі у гідрологічних розрахунках: навч. посіб. Одеса: Екологія, 2006. 200 с.
- Лобода Н. С. Системный подход и функции отклика гидрологической системы на антропогенне воздействия при математическом моделировании бытового стока. Метеорологія, кліматологія та гідрологія. 2004. Вип. 48. С. 416-424.
- Водні ресурси та гідроекологічний стан Тилігульського лиману: кол. моногр. / за ред. Ю. С. Тучковенка, Н. С. Лободи. Одеса: ТЕС, 2014. 276 с.
- Водний режим та гідроекологічні характеристики Куяльницького лиману: моногр. / за ред. Н. С. Лободи, Є. Д. Гопченка. Одеса: ТЕС, 2016. 332 с.
- CPD.01.05-2012. Определение гидрологических характеристик для условий республики Молдова. / Министерство строительного и регионального развития республики Молдова. Кишинев, 2012. 180 c.
- ДБН В.2.4. Визначення розрахункових гідрологічних характеристик / Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (ДП НДІБК). Київ, 2014. 137 с.
У роботі представлені результати обстежень штучних водойм, розташованих на водозборі річки Великий Куяльник, які через значні об’єми заповнення суттєво зменшують водність річки та сприяють, тим самим, обмілінню Куяльницького лиману й погіршенню його гідроекологічного стану. Складання переліку штучних водойм на водозборі р. Великий Куяльник виконано на базі даних Одеського обласного управління водних ресурсів та даних супутникових знімків, наведених в Google Earth та Google Maps. Розміри площ водної поверхні та об’ємів невивчених водойм визначені на основі узагальнення існуючих даних для інших водойм, спираючись на постулати інваріантності у морфології водойм посушливої зони. Внаслідок недостатності даних спостережень та значної їх трансформованості водогосподарською діяльністю характеристики річного стоку головної річки та її приток розраховувалися за метеорологічними даними минулих років (до 1989р.) та для сценарію А1В, чисельна модель REMO для періоду 2021-2050 рр. Показано, що коефіцієнт акумуляції води річки у штучних водоймах буде збільшуватися з 0,76 у минулому сторіччі до 1,23 в умовах кліматичного сценарію А1В. Це свідчить про формування тенденції відсутності вільного (нерегульованого) стоку річки. На базі оцінок природних водних ресурсів річки, виконаних за моделлю «клімат-стік» для різних кліматичних умов та за результатами математичного моделювання гідрологічного стану лиману, розраховані допустимі (лімітуючи) об’єми заповнення штучних водойм на водозборі р. Великий Куяльник, які визначалися як 10% та 25% від природного (непорушеного водогосподарською діяльністю) стоку річки.
- Водний режим та гідроекологічні характеристики басейну Куяльницького лиману: монографія / за ред. Н. С. Лободи, Є. Д. Гопченка. Одеса: ТЕС, 2016. 332 с.
- Кліматичні зміни та їх вплив на сфери економіки України / за ред. С. М. Степаненка, А. М. Польового. Одеса : Вид. “ТЕС”, 2015. 520 с.
- Стан гідрографічної мережі річки Великий Куяльник в умовах водогосподарських перетворень на її водозбірному басейні: звіт про НДР. ДР 0110U008222 / наук. керів. Є. Д. Гопченко; Одес. держ. еколог. ун-т. Одеса, 2011. 165 с.
- Паспорт реки Большой Куяльник / Гос. комит. водн. хоз. Украины. Одесса, 1992. 130 с.
- Науково-дослідні роботи з обстеження русла річки Великий Куяльник. Звіт про НДР (заключний). ДР 0116U007904 / наук. керів. Н. С. Лобода; Од. держ. екол. ун-т. Одеса, 2016. 307 с.
- Супутникові знімки та карти поверхні Землі. URL: https://www.google.com.ua/maps (дата звернення 10.04.2018).
- Молдованов А. И. Постулаты инвариантности в морфологии водоемов и их практическое применение. Метеорология, климатология и гидрология. 1965. Вып. I. С. 164-190.
- Гопченко Е. Д., Лобода Н. С. Влияние прудов и водохранилищ на характеристики годового стока рек зоны недостаточного увлажнения. Метеорология климатология и гидрология. 1984. Вып. 4. С. 83-88.
- Комплексне управління водними ресурсами басейну Куяльницького лиману та його гідроекологічним станом в умовах господарської діяльності і кліматичних змін. Звіт про НДР (заключний). ДР 0115U000631 / наук. керів. Н. С. Лобода; Од. держ. екол. ун-т. Одеса, 2016. 352 с.
- Тучковенко Ю. С., Лобода Н. С., Кушнір Д. В. Результати чисельного моделювання внутрішньорічної мінливості гідрологічних характеристик Куяльницького лиману за різних обсягів стоку річки Великий Куяльник. Український гідрометеорологічний журнал. 2017. №20. С. 105-119.
- Тучковенко Ю. С., Лобода Н. С., Гриб О. М. Комплексне управління водними ресурсами басейну Куяльницького лиману та його гідроекологічним станом в умовах господарської діяльності і кліматичних змін. Соціум і науки про Землю: тези доповідей Міжнародної наук.-практ. конф., 21-23 вересня. Запоріжжя, 2017. С. 124-125.
- Лобода Н. С., Божок Ю. В. Вплив змін клімату на водні ресурси водозбору Куяльницького лиману у сценарних кліматичних умовах. Український гідрометеорологічний журнал. 2015. №16. С. 189-195.
- Отченаш Н. Д. Обґрунтування вибору регіональної кліматичної моделі для аналізу кліматичних змін та водних ресурсів в межах водозбору Куяльницького лиману. Вісник Одеського державного екологічного університету. 2015. Вип. 19. С. 120-125.
- Водні ресурси та гідроекологічний стан Тилігульського лиману: монографія / за ред. Ю. С. Тучковенка, Н. С. Лободи. Одеса: ТЕС, 2014. 276 с.
У роботі представлені результати натурних досліджень хімічного складу та якості підземних вод (ґрунтових та артезіанських) в басейні річки Барабой, з 1967 року відбувається зрошування сільськогосподарських масивів за рахунок вод річки Дністер. Ці води подаються в мережу водосховищ і каналів Нижньодністровської зрошувальної системи. Фільтраційні втрати вод зі зрошувальних масивів і водогінно-каналізаційних мереж населених пунктів поповнюють запаси підземних (ґрунтових) вод, збільшуючи потрапляння в них розчинених речовин з товщ осадових гірських порід, що призводить до зростання концентрацій окремих інгредієнтів хімічного складу поверхневих і підземних вод в басейні р. Барабой. Показано, що ґрунтові води збагачені сполуками азоту, містять також високі концентрації хлоридів, сульфатів, кальцію та магнію. Мінералізація, токсичність та ступінь забруднення підземних вод зростають по довжині р. Барабой. Ґрунтові води, які потрапляють в русло р. Барабой, за своїм хімічним складом не задовольняють рибогосподарським вимогам, погіршуючи якість вод у водоймах, де ведеться рибництво. Артезіанські води, які використовуються для господарсько-питного водопостачання, визнані «посередньо, обмежено придатними, небажаної якості» по вмісту магнію. Окрім того, після 50 річної експлуатації у артезіанських водах знайдені сполуки азоту і фосфору, які у 60-ті роки минулого сторіччя не виявлялися. Зроблений висновок про негативний вплив тривалого донорського зрошування на якість підзем-них вод і необхідність додаткової обробки води артезіанських водоносних горизонтів сарматського ярусу, які використовуються для централізованого водопостачання.
- Гопченко Е. Д., Лобода Н. С. Водные ресурсы северо-западного Причерноморья (в естественных и нарушенных хозяйственной деятельностью условиях). Киев : КНТ, 2005. 188 с.
- Орошение на Одесщине. Почвенно-экологические аспекты / И. Н. Гоголев, Р. А. Байер, А. Г. Кулибабин и др.; ред.: И. Н. Гоголев, В. Г. Друзьяк. Одесса: Ред. изд. отдел, 1992. 436 с.
- Природа Одесской области. Ресурсы, их рациональное использование и охрана / под. ред. Г. И. Швебса. Киев: Вища школа, 1979. 144 с.
- Яров Я. С., Лобода Н. С. Шляхи вирішення задач оцінки гідроекологічного стану малих водотоків північно-західного Причорномор’я (на прикладі р. Барабой). Тези доповідей Першого Всеукраїнського гідрометеорологічного з’їзду, 22-23.03.2017. Одеса: ТЕС, 2016. С. 185-187.
- Ресурсы поверхностных вод СССР. Описание рек и озер и расчеты основных характеристик их режима. Вып. 1. Западная Украина и Молдавия / под ред. М. С. Каганера. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1978. 498 с.
- Паспорт реки Барабой / Гос. комит. водн. хоз. Украины. Одесса, 1992. 180 с.
- Пилипенко Ю. В. Екологія малих водосховищ степу України: монографія. Херсон: Олди-плюс, 2007. 303 с.
- Лозовицький П. С. Водні та хімічні меліорації ґрунтів : навчальний посібник. Київ : Видавничо-поліграфічний центр. Київського ун-ту, 2010. 276 с.
- Шевченко Т. О., Приходько В. Ю. Оцінка придатності для зрошення води зі штучних водосховищ півдня Одеської області. Еколого-правові та економічні аспекти екологічної безпеки регіонів : зб. матеріалів Х Міжнародної науково-практичної конференції. Харків, 2015. С. 94-96.
- Гидрохимическое картирование с применением вероятностно-статистических методов / под ред. В. И. Пеляшенко. Киев: Вища школа. Головное издательство, 1979. 100 с.
- Актуальні проблеми гідрометеорології та охорони навколишнього середовища. Звіт про НДР (заключний). ДР № 0010U008225 /наук. керів. Ю. С. Тучковенко; Од. держ. екол. ун-т. Одеса, 2012. 295 с.
- Математичне моделювання гідроекологічного стану водних об’єктів України. Звіт про НДР (заключний). ДР № 0104U004024 / наук. керів. Н. С. Лобода; Од. держ. екол. ун-т. Одеса, 2011. 184 с.
- Гідроекологічний стан річок та водойм України в умовах антропогенного впливу. Звіт про НДР (заключний). ДР № 0113U007992 / наук. керів. Н. С. Лобода; Од. держ. екол. ун-т. Одеса, 2017. 340 с.
- Яров Я. С. Гідрохімічний режим та екологічний стан річки Барабой. Український гідрометеорологічний журнал. 2010. № 7. С. 200- 210.
- Захарова М. В., Яров Я. С. Залежності між гідрохімічними показниками води у річці Барабой з використанням кореляційного аналізу. Вісник Одеського державного екологічного університету. 2012. Вип 13. C. 165-170.
- Даус М. Є., Яров Я. С. Особливості гідрохімічного режиму річки Барабой. Український гідрометеорологічний журнал. 2012. № 10. С. 143-152.
- Яров Я. С. Екологічна оцінка якості води річки Барабой за відповідними категоріями. Український гідрометеорологічний журнал. 2012. № 10. С. 195-206.
- Осадчий В. С., Блажко А. П. Екологічне оцінювання стану поверхневих вод в басейні р. Барабой. Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури. 2016. Вип. 64. С. 171-177.
- Кулибабин А. Г. Экономический анализ современных проектов оптимизации водоподачи и водораспределения в орошении. Одесса: Консалтинг, 1997. 97 с.
- Порохова І. В., Яров Я. С. Якість вод Барабойського водосховища за даними спеціальних спостережень. Матеріали XVІ наукової конференції молодих вчених ОДЕКУ. Одеса : ТЕС, 2017. С. 80-81.
- Холостенко В. П., Яров Я. С. Якість вод Санжейського водосховища за даними спеціальних спостережень. Матеріали XVІ наукової конференції молодих вчених ОДЕКУ. Одеса : ТЕС, 2017. С. 81-82.
- Таранюк О. С., Яров Я. С. Оцінка впливу Санжейського водосховища на якість вод річки Барабой. Матеріали XVІ наукової конференції молодих вчених ОДЕКУ. Одеса : ТЕС, 2017. С. 82-84.
- Сніжко С. І. Оцінка та прогнозування якості природних вод. Київ: Ніка центр, 2001. 264 с.
- Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України. Київ : Ніка-Центр, 2001. 392 с.
- Коригування правил експлуатації водосховища комплексного призначення. Водогосподарський паспорт і правила експлуатації Барабойського водосховища в Біляївському районі Одеської області / РНЦВП «Фобіус». Одеса, 2010. 76 с.
- Правила эксплуатации Санжейского водохранилища. (Корректировка 2011) / Государственный комитет Украины по водному хозяйству; Государственный проектно–изыскательский институт «Укрюжгипроводхоз». Одесса, 2011. 66 с.
- Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / за ред. В. Д. Романенка. Київ, 2006. 435 с.
- Набиванець Б. Й., Осадчий В. І., Осадча Н. М., Набиванець Ю. Б. Аналітична хімія поверхневих вод. Київ: Наукова думка, 2007. 457 с.
- ДсанПіН 2.2.4-171-10. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною. Київ: Міністерство юстиції України, 2010. 36 с.
- ДСТУ 4808:2007. Джерела централізованого водопостачання. «Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання». Київ: Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, 2007. 36 с.
- Паспорт артезианской скважины №2097 / ГГП «Причерноморгеология». Одесса, 1965. 8 с.
- Романенко В. Д. Основы гидроэкологии: учебник для студентов высших учебных заведений. Киев: Генеза, 2004. 664 с.
Викладена математична структура чисельної математичної моделі евтрофікації вод. Модель побудована на базі чисельної нестаціонарної гідротермодинамічної моделі МЕСCА (Model for Estuarine and Coastal Circulation Assessment) доповненої хіміко-біологічним блоком, який розроблений відповідно до принципів побудови моделі якості вод RCA-HydroQual з авторськими модифікаціями. Хіміко-біологічний блок моделі включає опис динаміки в локальній точці простору наступних гідроекологічних змінних: біомаса фітопланктону, стійкий до мінералізації органічний фосфор у зваженій (детритній) і розчиненій фракціях, лабільний органічний фосфор у зваженій і розчиненій фракціях, розчинений мінеральний фосфор, стійкий органічний азот у зваженій і розчиненій фракціях, лабільний органічний азот у зваженій і розчиненій фракціях, амонійний і нітратний азот, зважена і розчинена фракції стійкого до біохімічного окислення органічного вуглецю, зважена і розчинена фракції лабільного органічного вуглецю, розчинений у воді кисень. Представлені результати
калібрування і верифікації 1-D варіанту моделі для випадку Тилігульського лиману північно-західній частині Чорного моря. Зроблено висновок про те, що модель дозволяє відобразити основні особливості річної динаміки гідроекологічних характеристик лиману в період
вегетації фітопланктону, зокрема умови, що визначають процеси первинного продукування і біохімічного окислення органічної речовини, регенерації мінеральних форм біогенних елементів. Використання моделі для оцінки впливу поглиблення з’єднувального каналу «лиман-море» на гідроекологічні характеристики Тилігульського лиману показало, що посилення водообміну з морем через канал сприятиме зменшенню продукції фітопланктону, концентрації органічної речовини в водах лиману і, в кінцевому підсумку, призведе до поліпшення його трофічного статусу. Надалі модель передбачається використовувати для оцінки ефективності різних сценаріїв управління гідроекологічним режимом лиманів північно-західного Причорномор’я з урахуванням зміни кліматичних умов.
- Тучковенко Ю. С., Лобода Н. С. Влияние изменений климата на стратегию водного менеджмента лагун северо-западного Причерноморья. Тези доповідей Першого Всеукр. гідрометеорологічного з’їзду, 22-23 березня. Одеса: ТЕС, 2017. С. 312-313.
- Водні ресурси та гідроекологічний стан Тилігульського лиману: монографія / Тучковенко Ю. С., Лобода Н. С., Гриб О. М. та ін.; за ред. Ю. С. Тучковенка, Н. С. Лободи. Одеса: ТЕС, 2014. 277 с.
- Тучковенко Ю. С., Богатова Ю. И., Тучковенко О. А. Гидрохимический режим Тилигульского лимана в современный период. Вісник Одеського державного екологічного університету. 2015. Вип. 19. С. 126-132.
- Hess, K.W. (2000). Mecca2 Program Documentation. NOAA Technical Report NOS CS 5, Silver Spring, MD.
- Иванов В. А., Тучковенко Ю. С. Прикладное математическое моделирование качества вод шельфовых морских экосистем: монография / МГИ НАН Украины. Севастополь, 2006. 368 с.
- Тучковенко Ю. С., Иванов В. А. Моделирование процессов формирования качества вод северо-западной части Черного моря. Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа. 2007. Вып. 15. С. 304-325.
- Тучковенко Ю. С., Иванов В. А., Сапко О. Ю. Оценка влияния береговых антропогенных источников на качество вод Одесского района северо-западной части Черного моря : монография. Севастополь : НПЦ ЭКОСИ-Гидрофизика, 2011. 169 с.
- HydroQual. (2004). User’s Guide for RCA (Release 3.0). Appendix A. Mahwah, New Jersey. URL: https://production.wordpress.uconn.edu/swem/wpcontent/uploads/sites/1563/2013/03/RCA-Release-3.0-Rev.1.0.pdf (accessed 25.05.2018)
- Ляхин Ю. И. О скорости обмена кислородом между океаном и атмосферой. Океанология. 1980. Т. 18. № 6. С. 1014-1021.
- Cerco, Carl F. Cole, Thomas. (1995). User’s guide to the CE-QUAL-ICM three-dimensional eutrophication model: release version 1.0. U.S. Army Corps of Engineers, Waterways Experiment Station. URL: http://acwc.sdp.sirsi.net/client/en_US/search/asset/1002903;
jsessionid=900370E4763DE3E4B9A81656131A4B43.enterprise-15000 (accessed 25.05.2018). - Страшкраба М., Гнаук А. Пресноводные экосистемы. Математическое моделирование / пер. с англ. В. А. Пучкина; под ред. В. И. Беляева. Москва: Мир, 1989. 376 с.
- Мороз М. Ф., Водчиц Н. Н. Гидротехнические сооружения : метод. указания / Брестский госуд. техн. ун-т. Брест, 2007. 37 с.
- Гідротехнічні споруди : підручник для вузів / Дмитрієв А. Ф., Хлапук М. М., Шумінській В. Д. та ін.; за ред. А. Ф. Дмитрієва. Рівне : Вид-во Рівненського державного технічного університету, 1999. 328 с.
- Лобода Н. С., Тучковенко Ю. С., Хохлов В. М. та ін. Вибір типових років в басейні Тилігульського лиману при розрахунках стоку за сценарієм глобального потепління М10. Лимани північно-західного Причорномор’я: сучасний гідроекологічний стан, проблеми водного та екологічного менеджменту та шляхи їх вирішення: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 1-3 жовтня. Одеса. 2014. С. 28-30.
- Моделювання зміни гідроекологічних умов в лиманах Північно-західного Причорномор’я в контексті змін клімату у ХХІ столітті на прикладі Тилігульського лиману. Звіт про НДР. ДР № 0115U004748 / наук. керів. Ю. С. Тучковенко; Одеський державний екологічний університет. Одеса, 2016. 232 с.
В роботі розглядаються закономірності формування і динаміки кисневого режиму внутрішніх морів, перш за все Чорного моря і Каспію в пелагіалі і абісалі. Однією з особливостей Чорного моря є відсутність розчиненого у воді кисню нижче 200 метрової глибини. Виконано порівняння гідрологічних умов Чорного моря з Каспієм, де глибини також досить великі, однак інтенсивність вертикального обміну різна. Крім того, слід розрізняти причини формування дефіциту кисню в морях. Вони бувають природні і антропогенні. У роботі виконаний здійсни аналіз причинно-наслідкових закономірностей розвитку гіпоксії пелагіалі на прикладах Каспію і Чорного моря.
Методично робота є оглядом літературних джерел з проблеми, які дозволяють дати оцінку сучасного стану газообміну пелагіалі і абісалі морських басейнів.
Виділено три основних чинника формування особливостей гідрологічної структури і процесів, відповідальних за інтенсивність газообміну в пелагічній зоні. Перший – надходження солоних вод з Нижньобосфорською течією, стікання їх по схилу, заповнення глибинних шарів чорноморської улоговини, формування стійкої вертикальної стратифікації, яка обмежує вертикальний газообмін. До другого фактору, що сприяє насиченню киснем нижніх шарів, відноситься процес зимової вертикальної циркуляції, яка в основному виражена в північно-західній частині Чорного моря. Третій фактор – це режимне зміщення 1976-1978 рр., виражене в Чорному морі у змінах зимової температури і солоності поверхневого шару, що призвело до посилення статичної стійкості. Завдяки активно розвиненим процесам конвекції, яка охоплює всю товщу вод Каспію, на відміну від Чорного моря відбувається інтенсивний обмін між поверхневими і глибинними шарами. При цьому інтенсивність конвекції залежить від температурного режиму року. У Каспійському морі режимне зміщення 1976-1978 рр. призвело до двократного збільшення статичної стійкості вод нижче 100 м, майже повного припинення вентиляції глибинних вод (схилового каскадінга) і зменшення в них концентрації розчиненого кисню.
Основні висновки полягають в тому, що у Чорному морі формування стійкої вертикальної стратифікації відбувається за рахунок інтрузії солоних щільних вод Нижньобосфорської течії, а зимова вертикальна циркуляція виражена тільки в північно-західній частині моря, що в цілому лімітує вертикальний газообмін на глибині. У замкнутому Каспійському морі конвективне перемішування грає першорядну роль в формуванні гідрологічної структури вод і вентиляції придонних шарів.
У холодні зими в північному Каспії сильне вихолоджування, а також осолонення при льодоутворенні, створюють умови для формування вод з такою щільністю, яка дозволяє їм стікати по схилах дна уздовж ізопікничних поверхонь, аеріруючи глибинні шари моря.
- Каспийское море. Гидрология и гидрохимия / под ред. С. С. Байдина, А. Н Косарева. Москва: Наука, 1986. 261 с.
- Берлинский Н. А. Динамика техногенного воздействия на природные комплексы устьевой области Дуная : монография. Одесса: Астропринт, 2012. 252 с.
- Гидрометеорологические условия морей Украины. Т. 2. Черное море / Ильин Ю. П. и др. Севастополь, 2012. 412 с.
- Тужилкин В. С. Сезонная и многолетняя изменчивость термохалинной структуры вод Черного и Каспийского морей и процессы ее формирования: автореф. дис. д-ра геогр. наук / МГУ. Москва, 2008. 48 с.
- Берлинский Н. А. Механизм формирования придонной гипоксии в шельфовых екосистемах. Водные ресурсы. 1989. №4. С. 112-121.
- Берлинский Н. А., Дыханов Ю. М. К проблеме формирования придонной гипоксии в северо-западной части Черного моря. Экология моря. 1991. Вып. 38. С. 11-15.
- Берлинский Н. А., Косарев Н. А., Богатова Ю. И., Гаркавая Г. П. Влияние Дуная на экологические условия северо-западной части Черного моря. Вестник МГУ. 2004. №5. C. 17-21.
- Белевич Р. Р., Орлова И. Г. Особенности межгодовой изменчивости гидролого-гидрохимических характеристик вод на северо-западном шельфе Черного моря в последние десятилетия (60-90-е годы). Морской гидрофизический журнал. 1996. № 2. С. 62–73.
- Берлинский Н. А., Тужилкин В. С., Косарев А. Н., Налбандов Ю. Р. Изменчивость гидрофизических полей и придонной гипоксии. Северо-западная часть Черного моря: биология и экология / ред. Ю. П. Зайцев, Б .Г. Александров, Г. Г. Миничева. Киев: Наукова думка, 2006. Раздел І.
- Berlinsky, N., Bogatova, Yu., Garkavaya, G. (2006). Estuary of the Danube. In: Wangersky, P.J. (Ed.). The Handbook of Environmental Chemistry. Berlin-Heidelberg : Springer-Verlag, vol.5, pp. 233-264.
- Скороход А. И. Особенности солевого состава вод Каспийского моря : автореф. дис. канд. геог. наук. / МГУ. Москва, 1996. 35 с.
- Белов А. А. Исследование изменений гидрохимической структуры Каспийского моря за последние 70 лет : автореф. дис. канд. геогр. наук / МГУ. Москва, 2004. 31 с.
- Изменчивость гидрофизических полей Черного моря / Блатов В. С., Булгаков Н. П. И др. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1984. 240 с.
Обґрунтування місць можливого розміщення сучасних міжрайонних полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) на території Одеської області є актуальною задачею забезпечення екологічної безпеки і сталого розвитку регіону. Метою дослідження є оцінка природних умов на території адміністративних районів Одеської області у зв’язку з обґрунтуванням місць можливого розміщення сучасних полігонів ТПВ. Задачі дослідження: проаналізувати вимоги до сучасних полігонів ТПВ та місць їх розміщення; оцінити природні і соціально-економічні фактори, які можуть сприяти можливості розміщення полігонів ТПВ на території Одеської області. Об’єкт дослідження – полігони ТПВ, предмет дослідження – обґрунтування місць можливого розміщення полігонів ТПВ на території Одеської області. Методологічною основою роботи став аналіз положень щодо вимог до сучасних полігонів ТПВ та місць їх розміщення. При виконанні роботи використовувались опубліковані дані, а також матеріали власних досліджень. Схематичні карти були побудовані із застосуванням одного із інструментів географічних інформаційних систем (ГІС) – пакету Quantum GIS. Для оцінки рівня сприятливості території районів Одеської області для розміщення полі-гонів ТПВ використані такі показники: розрахункові обсяги утворення ТПВ (тис. т/рік); відносна площа звалищ та полігонів ТПВ (%); модуль загального техногенного навантаження; відносна площа ураженості земель ерозійними процесами (%); відносна площа підтоплених та потенційно підтоплених земель (%); відносна площа прояв карстових процесів (%); кількість зсувів у межах району; відносна площа розвитку техногенних екзогенних геологічних процесів (%). Перераховані показники виражені в балах: 3 бали – сприятливі умови; 2 бали – відносно сприятливі умови; 1 бал – несприятливі умови. Який із вказаних показників є пріоритетним на даному етапі досліджень не є можливим виявити. За проаналізованими фізико-географічними, інженерно-геологічними, гідрогеологічними, техногенними та соціально-економічними показниками можливості розміщення сучасних міжрайонних полігонів ТПВ на території районів Одеської області нерівнозначна. Новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні комплексного підходу до обраних місць можливого розміщення сучасних полігонів ТПВ. У роботі обґрунтовані підходи до вибору місць розміщення полігонів ТПВ за комплексом критеріїв, що дало підстави визначити райони Одеської області, які найбільш сприятливі для розміщення полігонів ТПВ.
- Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року (схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 р. № 820). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/820-2017-р (дата звернення: 21.01.2018).
- ДБН В.2.4-2 2005 України. Проектування. Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування. URL: http://profidom.com.ua/v-2/v-2-4/1703-dbn-v-2-4-2-2005-poligoni-tverdih-pobutovih-vidkhodiv- osnovni-polozhenna-projektuvanna (дата звернення: 05.06.2018).
- Екологічний паспорт. Одеська область. Одеса, 2017. URL: https://menr.gov.ua/files/docs/eco_passport (дата звернення 27.02.2018 р.).
- Адаменко О. М., Рудько Г. І. Екологічна геологія. Київ : Манускрипт, 1997. 348 с.
- Оцінка техногенного впливу на геологічне середовище : підручник / Сафранов Т. А. та ін. Одеса: Екологія, 2012. 272 с.
- Сафранов Т. А., Чугай А. В., Берлінський М. А. Стан і якість природного середовища прибережної зони Північно-Західного Причорномор’я : монографія / за ред. Т. А. Сафранова, А. В. Чугай. Харків: ФОП Панов А.М., 2017. 298 с.
- Инженерная геодинамика Украины и Молдовы (оползневые геосистемы): монография. В 2 т. Т. 2. Закономерности формирования и развития оползневых процессов на территории Северного Причерноморья / Е. А. Черкез, С. Н. Шаталин; под ред. Г. И. Рудько, В. А. Осиюка. Черновцы: Букрек, 2012. 744 с.
- Фесенко А. В., Караван А. И., Годенко Г. Е. Опасные экзогенные геологические процессы на территории Северо-Западного Причерноморья (особенности развития, картирование, ГИС-моделирование и анализ). Одесса : Из-во «ВМВ», 2008. 176 с.
- Тітенко Г. В., Широкоступ С. М. Підходи до вирішення проблеми видалення твердих побутових відходів в системі екологічного менеджменту територій. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2017. № 1-2 (27). С. 136-142.
Стійкі органічні забруднюючі речовини – це речовини, які представляють собою серйозну глобальну загрозу здоров’ю людини і її навколишньому середовищу. Вони володіють певними властивостями: стійкість до розкладання, біоакумулятивність, надзвичайна токсичність навіть при надмалих концентраціях, здатність до трансграничного переносу і осадження. На жаль, в Україні відсутня відокремлена нормативно-законодавча база по стійким органічним забруднюючим речовинам. Всі норми та правила регулювання утворення цих забруднюючих речовин входять до великої кількості різноманітних законодавчих актів, що не дає змогу систематизувати та конкретизувати дії у сфері поводження з СОЗР. Метою роботи є оцінка основних джерел ненавмисного утворення стійких органічних забруднюючих речовин (на прикладі міста Одеса). У ході роботи було встановлено, що основними джерелами ненавмисного утворення СОЗР в Одесі є: спалювання органічного палива стаціонарними та пересувними джерелами; виробництво будівельних матеріалів; відкриті звалища твердих побутових відходів; копчення м’ясних і рибних продуктів; функціонування крематоріїв; куріння тютюнових виробів; функціонування міської системи каналізації. Проведено аналіз законодавчої бази України, в результаті якого зроблено висновок про відсутність окремої законодавчої бази по СОЗР в Україні; вперше для м. Одеса встановлено перелік основних джерел ненавмисного утворення цих речовин, порахована маса стійких органічних забруднюючих речовин, яка утворюється від кожного виду розглянутих виробництв з використанням найсучасніших європейських методик, розрахована сумарна їх маса генерації по території міста Одеса. Так як різні методики дають результати в різних одиницях вимірювання, було здійснено перехід до однієї одиниці вимірювання. Опираючись на поняття «гранично допустима концентрація», була порахована допустима кількість молекул СОЗР в еквіваленті на 2,3,7,8-тетрахлордібензодіоксин (ТХДД), яка може потрапити в організм одної людини безпосередньо через органи дихання. Проведено порівняння кількості молекул 2,3,7,8-ТХДД, які потрапляють у атмосферне повітря з допустимою кількістю, що приходиться на одного мешканця Одеси, зроблено відповідні висновки відповідно до зроблених розрахунків ненавмисного утворення СОЗР в м. Одеса протягом одного року. Також, опираючись на отримані результати, встановлено пріоритетні джерела ненавмисного продукування стійких органічних забруднюючих речовин, що дозволяє правильно та вчасно при-йняти відповідні заходи щодо скорочення утворення цих забруднюючих речовин.
- ДСТУ 3041–95. Гідросфера. Використання і охорона води. Київ : Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, 1995. 44 с.
- Трегер Ю. А. Стойкие органические загрязнители. Проблемы и пути их решения. Вестник МИТХТ. 2007. № 5. С. 87-95.
- Статистичний щорічник Одеської області за 2012 рік / Головне управління статистики в Одеській області. Одеса, 2013. 520 с.
- Копытов В. В. Газификация конденсированных топлив: ретроспективный обзор, современное состояние дел и перспективы развития. Москва : Изд-во «Инфра-Инжинерия», 2012.
- COTKR. Производитель отопительного оборудования. URL: http://tkr-teplo.ru/polezno-pochitat/tablica-uslovnoe-toplivo/ (дата обращения: 18.10.2016)
- Руководство ЕМЕП/ЕАОС по инвентаризации выбросов 2013 / К. Троцци, П. Колман и др. URL: https://www.eea.europa.eu/ru/publications/rukovodstvo-emep-eaos-po-inventarizacii (дата обращения: 18.10.2016)
- Перевод в условное топливо. Синергия опыта и технологий. Винсер-аудит : веб-сайт. URL: http://www.vinser-audit.ru/fuel_calc (дата обращения: 18.10.2016)
- Методическое указание по выявлению и количественной оценке диоксинов и фуранов / ЮНЕП. Женева, 2013. 314 с.
- УКРПРОМ. Каталог предприятий Одесской области. URL: http://odessa.ukr-prom.com/ (дата обращения: 19.10.2016)
- Одесский цементный завод. Википедия. Свободная энциклопедия : веб-сайт. URL: https://ru.wikipedia.org (дата обращения: 2.02.2017)
- Продаж будівельно-оздоблювальних матеріалів: ТзОВ «Дукат ЛВ». URL: https://dukat-lv.prom.ua/ (дата звернення: 2.02.2017)
- Методика расчета нормативов образования отходов при производстве кирпича, железобетонных изделий, извести, асфальта [действующий от 1997-01-01] / Министерство охраны окружающей среды и природных ресурсов Республики Татарстан. URL: http://docs.cntd.ru/document/917011738 (дата обращения: 8.02.2017)
- Головне управління статистики в Одеській області. Одеса, 2013. URL: http://od.ukrstat.gov.ua/index.html (дата звернення: 8.02.2017)
- Капушко М. О. О выбросах загрязняющих веществ в атмосферу на асфальтобетонных заводах // Интернет-вестник ВолгГАСУ. Сер.: Строит. информатика. 2012. Вып. 8(24). URL: http://www.opengost.ru/iso/13_gosty_iso/ 13040_gost_iso/1304040_gost_iso/3762-metodicheskie-ukazaniya-po-raschetu-vybrosov-zagryaznyayuschih-veschestv-v-atmosferu-ot asfaltobetonnyh-zavodov.html (дата обращения: 10.02.2017)
- Методика расчета выбросов вредных веществ от предприятий дорожно-строительной отрасли, в том числе от асфальтобетонных заводов: Приложение №12 к приказу Министра охраны окружающей среды Республики Казахстана от 18.04.2008 № 100-п. URL: http://eco.com.ua/content/metodika-rascheta-vybrosov-vrednyh-veshchestv-ot-predpriyatiy-dorozhno-stroitelnoy-otrasli-v (дата обращения: 10.02.2017)
- Стан сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2012 рік. Інформаційний портал Благоустрій. INFO. URL: http://blagoustriy.info/ (дата звернення: 10.02.2017)
- Баль В. В., Вереин Е. Л. Технология рыбных продуктов и технологическое оборудование. Москва : Агропромиздат, 1990. 205 с.
- Головков С. И., Коперин И. Ф., Найденов В. И. Энергетическое использование древесных отходов. Москва, 1987. URL: http://boiler-wood.ru/ash-wood.html (дата обращения: 18.02.2017)
- Кремация в Киеве, Харькове и Одессе. URL: https://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/17968-v-kieve-kremiruyut-40-pokojnikov-v-xarkove-70-v-odesse-30.html (дата обращения: 12.03.2017)
- Число курильщиков в Украине стабилизировалось. URL: https://zn.ua/UKRAINE/chislo-kurilschikov-v-ukraine-stabilizirovalos-na-urovne-24-202795_.html (дата обращения: 18.03.2017)
- Количество курящих в Украине сократилось. URL: https://zn.ua/UKRAINE/kolichestvo-kurilschikov-v-ukraine-za-sem-let-sokratilos-na-20-259009_.html (дата обраще-ния: 18.03.2017)
- Шелепчиков А. А. Загрязнения окружающей среды полихлорированными дибензо-п-диоксинами и диоксиноподобными веществами / Лаборатория аналитической экотоксикологии. URL: http://www.dioxin.ru/history/dioxin-info.htm (дата обращения: 3.09.2017)
- Сборник удельных показателей образования отходов производства и потребления. / Государственный комитет Российской Федерации по охране окружающей среды. Москва, 1999. 65 с.
- Николаенко Е. В., Авдин В. В., Сперанский В. С. Проектирование очистных сооружений канализации: учебное пособие. Челябинск, 2006.
- Юфит С. С. Стойкие органические загрязнители – “грязная дюжина”. URL: https://www.greenpeace.org/russia/global/russia/report/2003/11/28330.html (дата обращения: 7.09.2017)