На основі гаусових моделів розсіяння домішок була побудована модель метеорологічного потенціалу забруднення атмосфери за допомогою перетворення чинника розбавлення домішки. Модель придатна для практичних розрахунків метеорологічного потенціалу з цілей охорони атмосферного повітря від забруднення. Модель може бути використаний як база для усестороннього вивчення кліматичних і метеорологічних умов ведучих до небезпечних рівнів забруднення атмосфери. Застосовування
довгорічних кліматичних даних дозволить досліджувати потенціал забруднення атмосфери в різних географічних зонах.
Описаний метод математичного моделювання формування активності радіонукліда в системі” вода –ґрунт – рослина – продукт”. На прикладі агрофітоценозу соняшнику (Heliantus annus L.) виконана кількісна оцінка забруднення 137Cs його загальної біомаси, насіння та продукту його переробки на півдні України.
Було проведено порівняння різних методів визначення потоків відображеної короткохвильової радіації (ОКПСР) на верхній межі атмосфери (ВГА) за даними AVHRR супутника NOAA. Показано, що найточнішим є метод Hucek and Jacobowitz. Відносна помилка відновлення ОКПСР на ВГА як правило не перевищує 0.12 і лише в окремих географічних зонах вона складає 0.16.
Описується методика розрахунку сукупного індексу зміни клімату, що ураховує аномальні події температури та опадів. Метод застосовується для території Європи. Показано, що найістотніші зміни клімату у 1978-2006 рр. мали місце у Центральній Європі, західній та центральній частинах Середземного моря та на Піренейському півострові.
В цій роботі виконується оцінка систематичної помилки кінцево-різницевої регіональної моделі ММ5v3.7 при використанні різних схем параметризації процесів в граничному шарі атмосфери, купчастої конвекції, радіаційних та мікрофізичних процесів. Оцінювання здійснюється шляхом порівняння прогностичних полів метеорологічних елементів з полями ре-аналізу ERA40. Одержано характеристики часової еволюції, вертикальні профілі та просторовий розподіл систематичної помилки моделі, також оцінки спектральної щільності основних прогностичних змінних в моделі та ре-аналізі. Запропоновані рекомендації щодо використання різних схем параметризації для чисельного прогнозу метеорологічних елементів.
У роботі розглянуті питання мінливості екстремальних характеристик тепла й вологи Східного Сибіру. Проаналізовано інформацію за історичний період. Виявлено закономірності зміни рядів значень і подій кліматичних характеристик. Оцінено повторюваність подій.
Розглядаються зміни агрокліматичних умов вирощування озимої пшениці в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди за різними сценаріями зміни клімату та їх вплив на фотосинтетичну продуктивність культури.
Встановлені кількісні залежності між показниками заморозків у повітрі та на поверхні грунту навесні та восени. Застосовується методика стискання кліматологічної інформації та виконується комплексне районування умов заморозконебезпечності за девятьма показниками у середньому масштабі на території Одеської області. Надається ймовірна оцінка дат весняних та осінніх заморозків різної інтенсивності. Визначається ймовірність пошкодження заморозками винограду та абрикосa.
Викладаються результати виконаних автором багаторічних досліджень гідрометеорологічного режиму полів з овочевими культурами. Встановлені закономірності змін радіаційного та теплового балансів в посівах баклажан, солодкого перцю, томатів різної гущини, та вплив цих змін на формування гідрометеорологічного режиму при зрошенні.
На основі статичного аналізу емпіричних рядів даних про стійкі дати переходу середньодобової температури через 50 С і 100 С за період з 1960 по 2000 рр. досліджено особливості тривалості вегетаційного періоду і періоду активної вегетації на території України.
На основі оцінки агро кліматичних ресурсів та агроекологічних категорій урожайності різного рівня виконана оцінка грунтово – кліматичних ресурсів і запропоновано агро кліматичне районування України стосовно до вирощування ярого ячменю.
Були представлені результати чисельних експериментів за оцінкою впливу агрометеорологічних умов на розвиток фітофтори і її ушкоджувальної дії на накопичення біомаси окремих органів рослини картоплі і формування врожайності в цілому стосовно умов Західного Полісся. В основу чисельних експериментів була покладена модель А.М. Польового, в якій моделюється виникнення фітофтори і її ушкоджувальна дія на формування врожайності картоплі в цілому.
В роботі аналізується чисельний розрахунок настання фази «сходи» ярового ячменю в Київській області залежно від комплексу агрометеорологічних чинників. Розрахунок періоду посів-сходи базується на розкладанні рівняння логістичної кривої в ряд Тейлора. Була проведена оцінка всіх необхідних параметрів запропонованої моделі. Був проведений аналіз зіставлення фактичних і розрахункових дат фази «сходи».
У статті розглядаються теоретичні аспекти використання в розрахунковій практиці формул редукційного типу.
З метою поліпшення якості вод рекреаційної зони м. Одеси розглянуті різні варіанти реконструкції
існуючих хвилеломів. Наведені результати чисельного моделювання параметрів вітрового хвилювання на
акваторії одного з одеських пляжів при різній конфігурації берегозахісних споруд.
Використовуються дані спостережень за температурою та солоністю для розрахунку геострофічних
течій і оцінки переносу вод між Африкою і континентальним схилом Антарктиди (10-30°сх.д.). На основі розрахункової сітки з одноградусним розв’язанням були отримані схеми середніх геострофічних течій для літа південної півкулі (січень-березень) за даними спостережень за декілька років. Ці схеми показують, що не тільки окремі вихори течії Агульяс проходять в Південну Атлантику, а існує постійне вузьке прибережне відгалуження течії Агульяс, спрямоване на захід і вливає свої води до Бенгельської течії. Середня швидкість цього відгалуження 7-10 см/с, а витрата 20 Св. Витрата поверненої течії Агульяс біля 50 Св. Перенос вод із заходу на схід (Циркумполярна течія) складає у середньому 170-175 Св.
Отримано й проаналізовані результати статистичної залежності між приземним атмосферним
тиском і температурою води в зоні материкового схилу західної частини Чорного моря на горизонтах
0, 5, 10, 15, 20, 25 метрів. Показано, що приземний атмосферний тиск суттєво впливає на температуру
морської води на горизонтах 0 – 10 метрів.