За результатами розрахунків з використанням прогностичної тривимірної гідротермодинамічної моделі Delft3D-FLOW отримані оцінки змін внутрішньорічної просторовочасової мінливості гідрологічних характеристик Куяльницького лиману за різних обсягів надходження до нього стоку річки Великий Куяльник. Моделювались варіанти збільшення надходження стоку річки до 25% та 75% від обсягів щомісячного природного стоку річки за умов 2015 року, а також для різних за водністю типових років сучасного кліматичного періоду XXI ст. (1990-2030 рр.), визначених за найбільш виправданим для регіону Куяльницького лиману кліматичним сценарієм з бази даних ЕNSEMBLES, який відповідає глобальному сценарію A1B, розрахованому за моделлю MPI-REMO. При моделюванні використовувались щомісячні значення природного стоку р. В. Куяльник, розраховані із використан-ням моделі «клімат-стік». Встановлено, що провадження водного менеджменту на водозборі річки Великий Куяльник, реалізація різних інженерно-технічних заходів, спрямованих на збільшення стоку річки в Куяльницький лиман, будуть суттєво впливати на його гідроекологічний режим лише у разі забезпечення надходження до лиману не менш 75% від обсягів природного стоку річки. Збільшення природного стоку річки В. Куяльник не здатне самостійно забезпечити стабілізацію гідроекологічного режиму Куяльницького лиману без періодичного поповнення його морською водою Одеської затоки. За відсутності поповнення лиману морськими водами та стоком інших малих водотоків, які впадають в лиман, збільшення стоку р. В. Куяльник навіть до 75 % від обсягів природного стоку може забезпечи-ти стабілізацію річного циклу мінливості рівня та солоності води в лимані лише в багатоводні роки.
В статті розглядаються складові приходної частини водних балансів Каховського водосховища, яке є шостим об’єктом у каскаді Дніпровських гідроелектростанцій з річним регулюванням стоку р.Дніпро . Використані матеріали спостережень за період з 1955 по 2010 роки, включно.
Природа формування поверхневої циркуляції Чорного моря розглянута за фактичними зйомками у весняний (квітень), літній (липень), осінній (вересень) та зимовий (лютий-березень) періоди року. Визначна роль паводку річок у формуванні поверхневої циркуляції вод Чорного моря та послідовному сезонному розвитку інтенсивності спочатку західного (квітень), а потім східного (вересень) циклонів показана як за кліматичними, так і по конкретним гідрологічним зйомкам.
В роботі досліджується довгоперіодна сезонна мінливість коливань переносу вод крізь Босфор. Доведено, що швидкості течій, як верхнього з Чорного моря, так і придонного у Чорне море залежить від мінливості річкового стоку у Чорне море. Також були розраховані і оцінені сумарні швидкості з урахуванням дрейфових течій.
На підставі мультифрактального формалізму з використанням алгоритма Грассбергера-Прокаччіа проведено моделювання характеристик річкового стоку на прикладі р. Дунай й визначені значення фрактальних розмірностей.
На основі оновлених статистичних даних щодо чисельності наявного населення в областях України станом на 1 січня 2011 року уточнені питомі показники забезпеченості населення водними ресурсами в розрахунку на одного жителя.