У статті описується необхідність та результати дослідження процесу поглинання вуглекислого газу найбільшого штучного лісу в Європі, який росте на Півдні України, поблизу міста Олещ`е (Цюрупинськ) на Нижньодніпровських пісках у зв’язку з підвищенням температури атмосферного повітря на планеті. Проаналізовано сучасний стан лісомисливського господарства. Виділені породи дерев, які домінують в деревостані господарства, займають найбільші площі за класами віку. Проведено дослідження обраних порід, а саме сосни кримської та сосни звичайної, на інтенсивність поглинання вуглекислого газу хвоєю за осінь 2015 – літо 2016 рр. Продемонстровані сезонні показники у вигляді графіків з аналізом досліджуваного процесу. Зафіксовано найнижчі та найвищі показники досліджуваного процесу.
Показана динаміка наростання площі листків проса за міжфазними періодами розвитку рослин. Визначено чисту продуктивність фотосинтезу рослин проса за міжфазними періодами розвитку. Встановлено залежність фотосинтетичної продуктивності рослин проса від розмірів листкової поверхні.
В роботі аналізується чисельний розрахунок настання фази «сходи» ярового ячменю в Київській області залежно від комплексу агрометеорологічних чинників. Розрахунок періоду посів-сходи базується на розкладанні рівняння логістичної кривої в ряд Тейлора. Була проведена оцінка всіх необхідних параметрів запропонованої моделі. Був проведений аналіз зіставлення фактичних і розрахункових дат фази «сходи».
Була запропонована теорія біологічного часового поля, здатна об’єднати або «працювати» на різних рівнях ієрархії організації процесів фотосинтезу, фотодихання і дихання підтримки. Виходячи з теорії, природним чином здійснюється підрозділ продукційного процесу рослин на фотосинтез, фотодихання і дихання підтримки. Стає ясна роль фотодихання – це процес, що забезпечує нерозривний зв’язок рухів біологічного часового поля. Чинник біологічного часового поля є об’єднуючою ланкою на різних рівнях ієрархії біологічних процесів рослини.
Дана оцінка узагальнених характеристик грунтово-кліматичних умов вирощування проса і його продуктивності.
У статті описується Цюрупинське лісо – мисливське господарство, як найпотужніша природна екосистема впливу на регулювання техногенних процесів, а саме зменшення навантаження вуглекислого газу на природне середовище. Визначено роль лісу для сухостепової підзони України. Продемонстровані дані процесу фотосинтезу, який відбувається в хвої шпилькових порід, домінуючих за площами заліснення. Надається аналіз дослідження динаміки поглинання вуглекислого газу за вересень – листопад 2015 року. Описано найсприятливіші періоди протікання процесу поглинання СО2 та відмічено спад. Доведено, що інтенсивність поглинання вуглекислого газу хвоєю сосни кримської майже в два рази більша за поглинання вуглекислого газу хвоєю сосни звичайної.
У роботі розглядається вплив агрометеорологічних умов на фотосинтетичну продуктивність посівів сої . Визначена чиста продуктивність фотосинтезу рослин сої за міжфазними періодами розвитку.
Оцінюються зміни агрокліматичних ресурсів в українській частині суббасейну дельти Дунаю в 2011 – 2030 рр. та 2031 – 2050 рр. у зв’язку зі змінами клімату в порівнянні з базовим періодом 1986 – 2005 рр. Для оцінки змін використано сценарій зміни клімату в Україні – сценарій А1В, регіональну кліматичну модель MPI-M-REМO, глобальну модель – ECHAM5-r3 як найбільш вірогідні на період до 2050 року. Надана оцінка тепло-та вологозабезпеченості вегетаційного періоду. Наводиться оцінка зміни агрокліматичних умов вирощування озимої пшениці у зв’язку зі зміною клімату.
Оцінюються зміни агрокліматичних умов вирощування ярого ячменю в зв’язку зі зміною клімату. Для оцінки змін використано сценарій зміни клімату в Україні –А1В, регіональну кліматичну модель MPI-M-REМO, глобальну модель – ECHAM5-r3 як найбільш вірогідні на період до 2050 року. За допомогою моделей продукційного процесу рослин також виконана оцінка фотосинтетичної продуктивності та коливань середньої районної урожайності зерна ярого ячменю в районах Одеської області, які відносяться до української частини суббасейну дельти Дунаю.
Розглядається оцінка зміни агрокліматичних ресурсів Луганського регіону в 2011 – 2030 рр. та 2031 – 2050 рр. у зв’язку зі змінами клімату в порівнянні з базовим періодом 1970 – 2010 рр. За допомогою моделей продуктивного процесу рослин надана оцінка фотосинтетичної продуктивності та коливання урожайності зерна озимої пшениці в умовах зміни клімату.
За допомогою моделей продуктивного процесу рослин надана оцінка фотосинтетичної продуктивності та коливання врожайності кукурудзи на сході України. Розроблено рекомендації щодо адаптації технологій вирощування кукурудзи та поліпшення умов формування її продуктивності в умовах зміни клімату
На основі теорії коливань була запропонована єдина динамічна модель росту загальної сухої біомаси, процесів фотосинтезу і дихання рослин для озимих та ярових форм. Враховуються критичні температури вимерзання озимих, мінімальні, оптимальні і максимальні значення чинників зовнішнього середовища: приходу ФАР, температури повітря, вогкості грунту. Основна відмінність ярових і озимих форм рослин забезпечується початковою фазою коливань стійкої становлячої логістичної кривої росту загальної сухої біомаси рослин в онтогенезі.