У статті розглядаються структурні недоліки нормативної бази СНіП 2.01.14-83 по розрахунках характеристик максимального стоку дощових паводків.
У статті розглядаються теоретичні аспекти структури формул граничної інтенсивності та їх параметрів.
В статті розглядаються науково-методичні підходи щодо створення розрахункової методики для визначення характеристик максимального стоку невеликих річок.
В статті наводиться багаторічна характеристика водності та повторюваності паводків в холодний і теплий періоди року в басейні Тиси (у межах України), тенденції у змінах цих показників в сучасний період (1991–2011 рр.) відносно періоду кліматичної норми 1961-1990рр.
На прикладі Жидачівського району Львівської області реалізовано теоретичну базу по розрахунках характеристик максимального стоку паводків та методику щодо визначення зон можливого затоплення цієї території водами р. Дністер.
У статті проведений аналіз сучасного стану в області розрахунків основних гідрологічних характеристик паводків і водопіль. Теоретично обґрунтована методика, яка може бути покладена в основу нового нормативного документа по розрахунках максимального стоку річок.
На підставі нового методу опису екстремальних гідрологічних явищ, який базується на багатофакторному системному підході і мультифрактальному формалізмі, проведено чисельне дослідження характеристик ряду унікальних паводків для водозбору Rybaric (плоскогорья Strazov, Словакія) та флуктуаційних часових трендів змінення концентрацій нітратів для ряду водозборів у 5 регіонах Малих Карпат .
Розглядаються науково-методичні проблеми розрахунку характеристик максимального стокупаводків і водопіль з невеликих водозборів.