В статті зроблено огляд метеорологічних досліджень в Україні наприкінці XX – на початку XXI століття. Науково-дослідні роботи в галузі метеорології в основному виконуються вченими УкрГМІ ДСНС та НАН України, ОДЕКУ та КНУ імені Т. Шевченка.
В УкрГМІ створені наукові школи видатними вченими в сфері метеорології, в дослідах яких були розвинуті нові теорії, методи, моделі в області прогнозу погоди й небезпечних стихійних явищ на території України, радіаційного балансу, агрометеорології, дослідження клімату України, числові моделювання фізики хмар та активних впливів, чисельні методи аналізу і прогнозу природних та техногенних процесів в атмосфері.
В ОДЕКУ роботи стосуються дослідження умов утворення та прогнозування небезпечних явищ, діагнозу та прогнозу мезомасштабної атмосферної циркуляції, виявлення нелінійної взаємодії між головними глобальними структурами, встановлення особливостей циркуляційних процесів у високих широтах південної півкулі, системні дослідження в області чисельного моделювання фізики та динаміки атмосферних процесів за програмами Enviro-HIRLAM i HARMONIE.
Науковці КНУ імені Т. Шевченка вивчають зміни загального вмісту озону в атмосфері антарктичного регіону та середніх широт північної півкулі. В КНУ виконуються роботи по аналізу стану кліматичних параметрів та зміни сучасного клімату України.
Вивчено особливості просторового розподілу основних параметрів вітрових хвиль, таких як висота, середній період, середня довжина, на акваторії Тилігульського лиману. Наведено оцінки придонних орбітальних швидкостей хвильових рухів, що визначають транспорт донного матеріалу. Максимальні висоти значних хвиль отримані в центральній, найбільш глибоководній частині лиману, а також в південній частині акваторії та у навітряних берегів. При штормових вітрах максимальні висоти значних хвиль, згідно з результатами моделювання, становлять 0.83 м. На підставі розрахунків вітрових хвиль за чисельною моделлю SWAN (моделювання хвиль поблизу берегів), виконаних з використанням даних спостережень за вітром за 2012 рік, побудовані режимні функції висот вітрових хвиль для різних частин лиману. Проаналізовано статистичні оцінки висот вітрових хвиль в характерних точках акваторії лиману. Наведено просторові поля вітро-хвильових течій в лимані в умовах дії стаціонарних вітрів південного та західного напрямків, розраховані з використанням комплексу чисельних математичних моделей вітрового хвилювання та моделі вітро-хвильової циркуляції вод, заснованої на рівняннях Рейнольда та доповненої компонентами хвильових радіаційних напружень.
Були представлені результати чисельних експериментів за оцінкою впливу агрометеорологічних умов на розвиток фітофтори і її ушкоджувальної дії на накопичення біомаси окремих органів рослини картоплі і формування врожайності в цілому стосовно умов Західного Полісся. В основу чисельних експериментів була покладена модель А.М. Польового, в якій моделюється виникнення фітофтори і її ушкоджувальна дія на формування врожайності картоплі в цілому.
Наведені результати числового математичного моделювання розповсюдження забруднюючих речовин на акваторії придунайських озер Ялпуг-Кугурлуй. У якості джерел забруднення розглядаються дунайські води, що поступають у водоймище через сполучні канали, та стік р. Ялпуг.
Обговорюється вплив сезонних змін температури на характер розвитку автотрофних компонентів морського планктону. Пропонується автомодельне рівняння реалізації біотичного потенціалу (/m) з урахуванням показників діапазону толерантності: /m = f(Tmin, Tm, Тopt, Q). Розроблена фізико-географічна модель формування /m для різних широт, в якій зазначений показник використовується в якості математичної функції.. Обговорюються екологічні стратегії та встановлені на моделі ефекти пригнічення автотрофов сезонним ходом температури, приведені приклади.
Наводиться аналіз розрахунку потенційного врожаю озимої пшениці на півдні України в середньо багаторічних умовах вегетації з урахуванням агрохімічних особливостей основних типів ґрунтів зони. За проведеними розрахунками потенційний урожай озимої пшениці на ґрунтах півдня України може становити до 48 ц/га.
На основі аналізу даних натурних спостережень і результатів чисельного математичного моделювання описано сучасний гідрологічний режим і динаміку вод Тілігульського лиману. Виконана верифікація тривимірної чисельної термогідродинамічної моделі, яка дозволяє розраховувати водообмін лиману з морем через сполучний канал і його вплив на формування гидроекологічного режиму лиману.
Досліджені залежності від пори року періодів найбільш потужних мод спектрів міжрічної мінливості
значень найважливіших кліматичних індексів. Визначені відміни загальних особливостей спектрів
великомасштабних процесів, що відбуваються у Північно-Атлантичному регіоні, по відношенню до
процесів у Тихоокеанському регіоні та пов’язаних з феноменом Ель Ніньо – Південне коливання.
Викладаються результати чисельних експериментів за оцінкою впливу весняних заморозків, які спостерігалися в 3 декадах з 11 досліджуваних на нагромадження біомаси окремих органів рослини картоплі й формування врожайності в цілому стосовно до умов Кіровоградської області.
Приведено результати адаптації тривимірної числової прогностичної термогідродинамічної моделі MECCA (Model for Estuarine and Coastal Circulation Assessment) до умов північно-західної частини Чорного моря для опису сезонної мінливості термохалинної структури і циркуляції вод.