Представлена характеристика агрокліматичних показників вирощування ярого ячменю по природно-кліматичних зонах України, їх зміна під впливом зміни клімату за двома сценаріями А2 та А1В. Виконана оцінка впливу змін клімату на темпи розвитку ярого ячменю.
Розглядаються в порівнянні показники фотосинтетичної продуктивності картоплі й агрокліматичні умови вирощування картоплі за період 1986-2005 рр. та очікувані їх зміни, розраховані за сценаріями зміни клімату А1В та А2 за період 2011-2050 рр. на території Східного та Західного Лісостепу. Розглядаються агрометеорологічні та агрокліматичні умови, при яких може спостерігатися максимальна продуктивність посадок картоплі.
Розглядається у порівнянні режим опадів, випаровування, випаровуваності, дефіциту випаровування, коефіцієнту зволоження Г.Т. Селянинова за періоди:1986 – 2005 рр(базовий період). та очікувані за трьома сценаріями зміни клімату їх значення на 2011- 2030 рр. та 2031 – 2050 рр. Відзначається очікуване загальне збільшення річної кількості опадів в усіх агрокліматичних зонах, окрім Південного Степу та збільшення нерівномірності їх випадіння за сезонами року. Зменшення кількості опадів у літній період в Степовій зоні України спричинить збільшення посушливості клімату.
У роботі проведена оцінка природних кліматичних чинників (температури, опадів), які формують сучасний гідрологічний режим Куяльницького лиману. В дослідженні виявлені основні тенденції кліматичних змін на основі матеріалів метеорологічних станцій у межах водозбору Куяльницького лиману та прилеглих до нього територій за період з 1900 до 2012рр. В останні два десятиріччя установлена тенденція до зростання температур повітря при практично незмінних опадах, що призводить до погіршення умов формування стоку на водозборі та сприяє зменшенню водних ресурсів досліджуваної території.
В статті розглядаються складові приходної частини водних балансів Каховського водосховища, яке є шостим об’єктом у каскаді Дніпровських гідроелектростанцій з річним регулюванням стоку р.Дніпро . Використані матеріали спостережень за період з 1955 по 2010 роки, включно.
Оцінюються зміни агрокліматичних ресурсів в українській частині суббасейну дельти Дунаю в 2011 – 2030 рр. та 2031 – 2050 рр. у зв’язку зі змінами клімату в порівнянні з базовим періодом 1986 – 2005 рр. Для оцінки змін використано сценарій зміни клімату в Україні – сценарій А1В, регіональну кліматичну модель MPI-M-REМO, глобальну модель – ECHAM5-r3 як найбільш вірогідні на період до 2050 року. Надана оцінка тепло-та вологозабезпеченості вегетаційного періоду. Наводиться оцінка зміни агрокліматичних умов вирощування озимої пшениці у зв’язку зі зміною клімату.
Оцінюються зміни агрокліматичних умов вирощування ярого ячменю в зв’язку зі зміною клімату. Для оцінки змін використано сценарій зміни клімату в Україні –А1В, регіональну кліматичну модель MPI-M-REМO, глобальну модель – ECHAM5-r3 як найбільш вірогідні на період до 2050 року. За допомогою моделей продукційного процесу рослин також виконана оцінка фотосинтетичної продуктивності та коливань середньої районної урожайності зерна ярого ячменю в районах Одеської області, які відносяться до української частини суббасейну дельти Дунаю.
Представлено огляд наукових робіт, які виконані в Російському ГМЦ в останні роки. В цих роботах шляхом чисельних експериментів з різними прогностичними моделями досліджується зв’язок між кількісними характеристиками атмосферних фронтів і опадами. Запропоновано методи прогнозу опадів, які не потребують урахування вертикальних рухів і сконденсованої вологи. Розглянута синоптична ситуація з сильними опадами для оцінки зв’язку останніх з інтенсивністю атмосферних фронтів.
Розглядається оцінка зміни агрокліматичних ресурсів Луганського регіону в 2011 – 2030 рр. та 2031 – 2050 рр. у зв’язку зі змінами клімату в порівнянні з базовим періодом 1970 – 2010 рр. За допомогою моделей продуктивного процесу рослин надана оцінка фотосинтетичної продуктивності та коливання урожайності зерна озимої пшениці в умовах зміни клімату.
На основі аналізу матеріалів спостережень 175 гідрометеорологічних станцій України шляхом порівняння середніх багаторічних характеристик показників зволоження були виявлені тенденції їх зміни за період від 1890 до 2030 – 2040 рр.
Були представлені результати чисельних експериментів з оцінки впливу посушливих, вологих і середньобагаторічних умов на розвиток популяції колорадського жука і формування врожайності картоплі в умовах Рівненській області. В основу чисельних експериментів покладена модель формування врожайності картоплі та розвиток популяції колорадського жука при різних агрометеорологічних умовах.
На основі взаємного спектрального аналізу був виявлений взаємозв’язок між Північною Атлантикою та температурою повітря, опадами, приземним тиском на території лівобережної України у другій половині ХХ
століття.